Пекар Василь Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Пекар
Пекар Василь Миколайович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 27 грудня 1984(1984-12-27)
смт Великий Березний, Закарпатська область, Україна
Смерть 5 травня 2022(2022-05-05) (37 років)
с. Дронівка, Бахмутський район, Донецька область, Україна
(загинув у ході бойових дій)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування 128 ОГШБр
Війни / битви Російсько-українська війна / Битва за Донбас
Командування
ОК «Захід»
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Пекар Василь Миколайович — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році. Повний кавалер ордену «За мужність».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 27 грудня 1984 року в смт Великому Березному на Закарпатті.

Навчався у Великоберезнянській ЗОШ І-ІІІ ступеня, в подальшому здобув освіту в ПТУ-33.

Рідні, друзі та знайомі знали його, як Васько. Був мужній, щирий, відвертий, працьовитий, розумний, веселий і найкращим батьком для свого сина Павлика. Батько Микола і мама Люба гордилися своїм сином. А брати Іван і Паша, знали до кого завжди можна звернутися по допомогою, і Васько ніколи їм не відмовляв.

У листопаді 2019 року, уклав контракт на військову службу та пройшовши підготовку у Львівській області, а вже в березні 2020 року був направлений до зони проведення ООС. Після повернення з ООС, відбув для підвищення кваліфікації у навчальну частину смт Десна. На початку 2021 року знову з своєю частиною відправився в зону проведення ООС.

Після початку російського вторгнення в Україну, разом зі своїми побратимами, перебував на сході країни. Одним з перших вступив у бої з російськими окупантами. Вірив у перемогу України і мужньо боровся за її Незалежність.

Загинув 5 травня 2022 року близько 4-ї години ранку в с. Дронівці Бахмутського району на Донеччині в результаті прильоту і розриву ворожого снаряду.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» I ступеня (2022) (посмертно) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
  • орден «За мужність» II ступеня (2022) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
  • орден «За мужність» III ступеня (2022) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]