Пеламіда атлантична
| Пеламіда атлантична | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Sarda sarda Bloch, 1793 | ||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Пеламі́да атлантична[1][2] (Sarda sarda) — риба родини скумбрієвих (Scombridae).
Розповсюджена біля берегів Європи, Америки та Африки, на півночі — до Англії та південної Норвегії. В Україні зустрічається у Чорному морі, куди заходить з Середземного навесні для харчування та нересту. Восени більша частина повертається через Босфор у теплі води, але невелика частина залишається у районі між Батумі та Трапезундом. Чисельність пеламіди у Чорному морі в різні роки сильно коливається.
Довжина 60—65 см (іноді до 85 см), вага 3—4 кг (іноді до 7 кг). Пеламіда має витягнуте тіло з довгою гострою головою та великим ротовим отвором. Кістяне кільце навколо очей розвинено не повністю. Щелепи довгі, доходять до рівня заднього краю очей, верхня щелепа трохи довша за нижню. Луска дуже дрібна, але на грудному відділі крупна, утворює немов панцир. Бічна лінія хвилеподібно вигинається. Має два спинних плавця, перший довгий, складається з 21 — 24 колючих променів, другий короткий, складається з 12 — 16 м'яких променів. Позаду другого спинного плавця є 7 — 10 невеликих додаткових плавців. Анальний плавець складається з 11 — 15 м'яких променів, за ним 6 — 8 додаткових плавців. Дуже вузький хвостовий відділ тіла, який має кіль, хвостовий плавець у вигляді півмісяця. Забарвлення: спина блакитного кольору, боки та черево сріблясті, на боках 7 — 20 смуг, розташованих навкоси вздовж тіла.
Пелагічна хижа риба. Тримається зграями, полює на дрібну зграйна рибу (хамса, ставрида, сардини) біля поверхні води. Швидкий та ненажерливий хижак. Теплолюбний вид, але для харчування може заходити у прохолодні води. Статевої зрілості досягає у віці 3 років при вазі 2,5—3 кг. Розмноження у травні — червні біля поверхні води. Нерест проходить вночі у кілька етапів. Ікра пелагічна. Самиці відрізняються великою плодючістю. Мальки пеламіди дуже швидко ростуть, у віці 3 місяців вони досягають ваги 400—500 г.
Пеламіда має велике промислове значення. М'ясо має гарні смакові якості, в ньому міститься до 10 % жиру та 23 % білка. М'ясо кремового кольору з невеликим темним прошарком. З пеламіди виробляють делікатесну солону продукцію, пресерви, коптять, також використовують для виробництва філе. У продаж потрапляє під товарною назвою «Пеламіда океанічна».
- ↑ Куцоконь Ю.; Квач Ю. (2012). Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку. Studia Biologica. 6 (2): 199—220. doi:10.30970/sbi.0602.208.
- ↑ Мовчан Ю. В. Риби України (таксономія, номенклатура, зауваження). Збірник праць Зоологічного музею. — 2008—2009. — Вип. 40. — С. 47-86 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 січня 2019. Процитовано 7 січня 2020.
- Пеламіда атлантична [Архівовано 1 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Пеламіда [Архівовано 15 лютого 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Скумбрієві
- Тварини, описані 1793
- Риби Атлантики
- Риби Азовського моря
- Риби Середземного моря
- Риби Чорного моря
- Риби Європи
- Риби Бельгії
- Риби Великої Британії
- Риби Данії
- Риби Ірландії
- Риби Нідерландів
- Риби Німеччини
- Риби Норвегії
- Риби України
- Риби Фінляндії
- Риби Північної Америки
- Риби Мексики
- Риби США
- Риби Азії
- Риби Південної Америки
- Риби Бразилії