Пелехатий Кузьма Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пелехатий Кузьма Миколайович
Пелехатий Кузьма Миколайович.jpg
Народився 11 листопада 1886(1886-11-11)
Опори, Австро-Угорщина
Помер 28 березня 1952(1952-03-28) (65 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність письменник, журналіст, державний діяч
Мова творів українська
Жанр оповідання
Партія КПРС і Комуністична партія Західної України
Діти Пелехатий Дем'ян Кузьмич
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора

Кузьма Миколайович Пелехатий (11 листопада 1886(18861111), село Опори Австро-Угорщина, тепер Дрогобицького району Львівської області — 28 березня 1952, місто Львів) — галицький письменник-комуніст, москвофіл, голова Львівського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині малоземельного селянина.

У 1905—1908 роках навчався у Вищому інституті журналістики у Відні. З 1910 року працював у львівських газетах москвофілів «Галичанин» і «Прикарпатська Русь», з 1913 року — в журналі групи «галицько-руських соціалістів» «Нове життя».

На початку Першої світової війни в 1914 році, як запідозрений у шпигунстві та державній зраді співробітник москвофільської преси, був поміщений австрійською владою в концтабір Терезин, а потім переведений до концтабору Талергоф.

Після звільнення з Талергофа працював у селах на Дрогобиччині та у місті Дрогобичі. У 1920 році переїхав до Львова. Співпрацював в галицько-москвофільських виданнях, у тому числі в Календарі товариства імені Качковського за 1920 рік, де помістив ряд нарисів про так звані репресії в Галицькій Русі в Першу світову війну.

У 1921—1927 р. — редактор газети «Воля народу» (орган партії «Народна воля»), в якій публікував численні статті, нариси, фейлетони, а також агітаційні вірші під псевдонімом Кузьма Бездомний.

У 1927 році один із організаторів партії «Українське селянсько-робітниче соціалістичне об'єднання» (Сель-роб), що стояла на позиціях нелегальної Комуністичної партії Західної України. У 1927—1928 р. — редактор газети «Сель-роб».

У 1930—1932 р. — співробітник прорадянської газети «Сила». За революційну діяльність неодноразово арештовувався польською владою. У 1932 році сидів у Луцькій в'язниці.

Активний учасник Антифашистського конгресу діячів культури 1936 року у Львові.

З вересня 1939 року працював у редакції львівської обласної газети «Вільна Україна». У 1941—1944 роках брав участь в антифашистському підпіллі. З 1944 року знову працював у редакції газети «Вiльна Украïна», потім — журналу «Радянський Львiв».

У 1946—1947 р. — заступник голови виконавчого комітету Львівської міської Ради депутатів трудящих. У 1947 — січні 1949 р. — заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих.

Член ВКП(б) з 1948 року.

У січні 1949 — березні 1952 р. — голова виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих.

Автор збірки публіцистичних творів «І всміхнеться земля-мати…» (1959).

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]