Пембролізумаб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пембролізумаб
Систематизована назва за IUPAC
гуманізовані IgG4 моноклональні антитіла до PD-1
Класифікація
ATC-код L01XC18
PubChem 254741536
CAS 1374853-91-4
DrugBank
Хімічна структура
Формула C6534H10004N1716O2036S46 
Мол. маса 146000 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 100% (в/в)
Метаболізм НД
Період напіввиведення 25—26 діб
Екскреція НД
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата КІТРУДА®,
«МСД Ірландія»/«Шерінг-Плау Лабо Н.В.»,Ірландія/Бельгія
UA/15484/01/01
21.09.2016-21/09/2021

Пембролізумаб (англ. Pembrolizumab, лат. Pembrolizumabum) — синтетичний препарат, який є гуманізованим (від миші[1]) моноклональним антитілом до рецептора запрограмованої клітинної смерті PD-1[2][3], який застосовується внутрішньовенно.[4][5] Пембролізумаб уперше розроблений у лабораторії компанії «Organon» групою учених, до якої входили Грегорі Карвен, Ганс ван Еененнаам та Джон Дулос, у 2006 році. Пізніше компанія «Organon» увійшла до складу компанії «Schering-Plough», яка в свою чергу стала частиною корпорації «Merck & Co.»[6], яка отримала права на препарат та схвалення від FDA для клінічного використання препарату під торговою маркою «Кітруда».[7]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Пембролізумаб — синтетичний лікарський препарат, який є гуманізованим (від миші) моноклональним антитілом до рецептора запрограмованої клітинної смерті PD-1.[8][9] Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні із рецептором запрограмованої клітинної смерті PD-1, який може продукуватися клітинами злоякісної пухлини, що спричинює блокування його зв'язування з лігандами PD-L1 і PD-L2. Наслідком цього є реактивація специфічних до злоякісної пухлини цитотоксичних T-лімфоцитів, що призводить до реактивації протипухлинного імунітету, а в подальшому до лізису пухлини.[3][2] Пембролізумаб також має здатність впливати на пухлини із біомаркерами високої мікросателітної нестабільності або дефіцитом корекції неспарених основ.[7][10] Пембролізумаб застосовується для лікування різних злоякісних пухлин із експресією PD-L1: неоперабельної або метастатичної меланоми, розповсюдженого недрібноклітинного раку легень[4][5], раку сечового міхура, раку шлунку, раку голови та шиї.[11] Проводяться клінічні дослідження можливості застосування пембролізумаба при інших видах раку[9], зокрема застосування пембролізумаба у комбінації з інгібітором тирозинкінази ленватинібом визнано FDA «проривом року» в лікуванні прогресуючого та/або метастатичного раку нирки.[12] Пембролізумаб став також першим препаратом, схваленим FDA для лікування злоякісних пухлин будь-якої локалізації, які мають біомаркери високої мікросателітної нестабільності або дефіцитом корекції неспарених основ.[7][10] При застосуванні пембролізумабу частота побічних ефектів була нижчою, ніж при застосуванні інших подібних препаратів, зокрема іпілімумабу, переважна більшість із побічних явищ при застосуванні пембролізумабу були легкого або середнього ступеня важкості.[3]

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Пембролізумаб швидко розподіляється в організмі після внутрішньовенної ін'єкції, максимальна концентація досягається до кінця введення препарату. Біодоступність препарату становить 100 %. Метаболізм та шляхи виведення пембролізумабу з організму не визначені. Період напіввиведення препарату з організму становить у середньому 25—26 діб, і цей час не змінюється при печінковій та нирковій недостатності, а також у хворих різних вікових груп.[4][5][1]

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Пембролізумаб застосовують для лікування неоперабельної або метастатичної меланоми та розповсюдженого недрібноклітинного раку легень із експресією PD-1.[4][5]

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні пембролізумабу побічні ефекти спостерігаються рідше, ніж при застосуванні інших подібних препаратів, і переважна більшість із побічних явищ при застосуванні пембролізумабу були легкого або середнього ступеня важкості.[3] Найчастішими побічними ефектами препарату є підвищена втомлюваність, свербіж шкіри, діарея або запор, нудота, зниження апетиту, гарячка, кашель, задишка, біль у м'язах.[7] Іншими побічними ефектами препарату є[4][5]:

Протипоказання[ред. | ред. код]

Пембролізумаб протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату, у віці до 18 років, при вагітності та годуванні грудьми, при важкій печінковій або нирковій недостатності.[4][5]

Форми випуску[ред. | ред. код]

Пембролізумаб випускається у вигляді концентрату для приготування розчину для інфузій у флаконах по 4 мл із вмістом діючої речовини 25 мг/мл.[13][4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Pembrolizumab (англ.)
  2. а б Пембролізумаб ефективний як перша лінія лікування НДРЛ
  3. а б в г Пембролизумаб в лечении метастатической меланомы (рос.)
  4. а б в г д е ж КИТРУДА® (KEYTRUDA®) (рос.)
  5. а б в г д е https://www.vidal.ru/drugs/molecule/2423 (рос.)
  6. Unlocking Checkpoint Inhibition. Translational Scientist. 9 серпня 2016. (англ.)
  7. а б в г FDA схвалено KEYTRUDA® (пембролізумаб) як перший препарат для лікування пацієнтів із пухлинами будь-якої локалізації з наявним позитивним біомаркером високої мікросателітної нестабільності (MSI-H)
  8. ПРЕПАРАТ ПЕМБРОЛИЗУМАБ КОМПАНИИ MERCK ЭФФЕКТИВЕН В ЛЕЧЕНИИ РАКА ЛЕГКОГО [Архівовано 17 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. а б «Ключевое событие в лечении рака: запуск Китруда® (пембролизумаб)» (рос.)
  10. а б Syn, Nicholas L; Teng, Michele W L; Mok, Tony S K; Soo, Ross A (2017). De-novo and acquired resistance to immune checkpoint targeting. The Lancet Oncology (англ.). 18 (12): e731—e741. doi:10.1016/s1470-2045(17)30607-1.
  11. Представлены новые данные применения иммуноонкологического препарата пембролизумаб в лечении 12 видов злокачественных новообразований [Архівовано 17 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. FDA присвоило статус «прорыв в терапии» комбинации ленватиниба и пембролизумаба для лечения прогрессирующего и/или метастатического почечноклеточного рака [Архівовано 2018-05-17 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. Китруда

Посилання[ред. | ред. код]