Первомайське (Полтавський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Первомайське
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Полтавський район
Громада Михайлівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA53080270110010597
Облікова картка Первомайське 
Основні дані
Засноване наприкінці XIX століття
Населення 237
Площа 1,736 км²
Густота населення 136,52 осіб/км²
Поштовий індекс 39443
Телефонний код +380 5364
Географічні дані
Географічні координати 49°18′17″ пн. ш. 34°46′26″ сх. д. / 49.30472° пн. ш. 34.77389° сх. д. / 49.30472; 34.77389Координати: 49°18′17″ пн. ш. 34°46′26″ сх. д. / 49.30472° пн. ш. 34.77389° сх. д. / 49.30472; 34.77389
Відстань до
обласного центру
35 км
Відстань до
районного центру
11 км
Найближча залізнична станція Машівка
Відстань до
залізничної станції
11 км
Місцева влада
Адреса ради 39443, Полтавська область, Полтавський район, с. Михайлівка
Сільський голова Білоус Микола Олександрович
Карта
Первомайське. Карта розташування: Україна
Первомайське
Первомайське
Первомайське. Карта розташування: Полтавська область
Первомайське
Первомайське
Мапа
Мапа

Первома́йське (до 1925 року Жирківські хутори) — село в Україні, у Михайлівській сільській громаді Полтавського району Полтавської області.

Географія[ред. | ред. код]

Село Первомайське знаходиться в західно-північній частині колишнього Машівського району, недалеко від витоків річки Нехворощанка. На півдні межує з селом Свистунівка, на сході з селом Михайлівка, на півночі з селом Вільний Степ та на заході з селом Крута Балка.

Історія[ред. | ред. код]

Масове заселення села Хутори розпочалося на початку 1920-х років в результаті розкуркулення, та наділення селян з Жирківки землями так званих «куркулів».

1925 року перейменоване в село Первомайське.

Як і більшість сіл Полтавської області село зазнало значних втрат під час голодомору 1932–1933 років.

Під час Другої світової війни в Первомайське базувалося приблизно 200-ті німецьких солдат, декілька танків, було визволено в 1943. Село було майже повністю спалене, відбудоване до 1945 році.

Пережило голод 19461947 років.

Входило до складу декількох колективних господарств.

Джерела[ред. | ред. код]