Первоцвіт звичайний
| Первоцвіт звичайний | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Primula vulgaris Huds., 1762 | ||||||||||||||||||||
|
| ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Primula acaulis (L.) | ||||||||||||||||||||
|
Первоцвіт звичайний (Primula vulgaris) — рослина з роду Первоцвіт родини Первоцвітні. Інші назви «примула звичайна», «примула безстеблова».
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 5-30 см, з зморшкуватими опушеними зубчастими по краях листям (5-25 см завдовжки і 2-6 см завширшки), знизу, на відміну від деяких інших видів первоцвітів, зеленуваті, без борошнистого нальоту, і воронкоподібними квітками різного забарвлення (блідо-жовті, білії, рожеві, червоні, пурпурні), зібраними в сидячі суцвіття завдовжки 2,5-3,5 см. У садових форм більш яскраве і різноманітне забарвлення квіток. Плід — яйцеподібна коробочка. Квіти є гермафродітами. Насіння завдовжки бородавчасті, 2,5 мм завдовжки, мають коричневий колір.
Листя багаті на вітамін С.
Культивація[ред. | ред. код]
Віддає перевагу лукам, рідкісним лісам, узліссям, галявинам. Рослина морозостійка. Віддає перевагу родючим добре дренованим ґрунтам. Полюбляє напівзатінок і рясний полив. Розмножують рослину насінням, діленням і кореневими живцями. В дикій природі насіння поширюються мурахами. Цвіте в березні — квітні.
Використання[ред. | ред. код]
Застосовують траву, листя, коріння. На їх основі створюють водні витяжки з листя, що прискорюють загоєння ран. Відвар коренів застосовують при бронхіті, бронхопневмонії, катарі верхніх дихальних шляхів. Настій листя може використовуватися як протицинговий засіб при дефіциті вітаміну С.
У народній медицині настій квіток і листя застосовують при простудних захворюваннях, хронічних закрепах, мігрені, запаленні сечового міхура. Настій квітів — при головному болю, неврастенії і безсонні. Порошок з листя — для присипки ран.
Широко застосовується як декоративна рослина. Також використовується листя звичайного первоцвіту у місцевій кулінарії — при приготуванні перших страв, салатів, печення.
Поширення[ред. | ред. код]
Розповсюджено в на території майже усієї Західної Європи (від Португалії, Іспанії та Італії — на півдні, до Норвегії — на півночі), в Марокко, Алжирі, Україні (Карпати, частина Тельнопільської області, зокрема на території НПП Кременецькі гори, Крим), європейській частини Російської Федерації, Малій Азії, Вірмені, Сирії, Ірані.
Підвиди[ред. | ред. код]
- Primula vulgaris vulgaris — східна і південна Європа, північна Африка
- Primula vulgaris balearica — Балеарські острови (Іспанія)
- Primula vulgaris rubra — Балканський півострів, Туреччина, Вірменія, Сирія, Іран
Джерела[ред. | ред. код]
- Blamey, M. & Grey-Wilson, C. (1989). Flora of Britain and Northern Europe. ISBN 0-340-40170-2
- ietmar Aichele, Heinz-Werner Schwegler: Die Blütenpflanzen Mitteleuropas, Franckh-Kosmos-Verlag, 2. überarbeitete Auflage 1994, 2000, Band 3, ISBN 3-440-08048-X
