Первоцвіт звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Первоцвіт звичайний
Primula vulgaris eF.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Первоцвітні (Primulaceae)
Рід: Первоцвіт (Primula)
Вид: Первоцвіт звичайний
Біноміальна назва
Primula vulgaris
Huds.
Синоніми
Primula acaulis (L.)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Primula vulgaris
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Primula vulgaris

Первоцвіт звичайний (Primula vulgaris) — рослина з роду Первоцвіт родини Первоцвітні. Інші назви «примула звичайна», «примула безстеблова».

Опис[ред.ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 5-30 см, з зморшкуватими опушеними зубчастими по краях листям (5-25 см завдовжки і 2-6 см завширшки), знизу, на відміну від деяких інших видів первоцвітів, зеленуваті, без борошнистого нальоту, і воронкоподібними квітками різного забарвлення (блідо-жовті, білії, рожеві, червоні, пурпурні), зібраними в сидячі суцвіття завдовжки 2,5-3,5 см. У садових форм більш яскраве і різноманітне забарвлення квіток. Плід — яйцеподібна коробочка. Квіти є гермафродітами. Насіння завдовжки бородавчасті, 2,5 мм завдовжки, мають коричневий колір.

Листя багаті на вітамін С.

Культивація[ред.ред. код]

Віддає перевагу лукам, рідкісним лісам, узліссям, галявинам. Рослина морозостійка. Віддає перевагу родючим добре дренованим ґрунтам. Полюбляє напівзатінок і рясний полив. Розмножують рослину насінням, діленням і кореневими живцями. В дикій природі насіння поширюються мурахами. Цвіте в березні — квітні.

Використання[ред.ред. код]

Застосовують траву, листя, коріння. На їх основі створюють водні витяжки з листя, що прискорюють загоєння ран. Відвар коренів застосовують при бронхіті, бронхопневмонії, катарі верхніх дихальних шляхів. Настій листя може використовуватися як протицинговий засіб при дефіциті вітаміну С.

У народній медицині настій квіток і листя застосовують при простудних захворюваннях, хронічних закрепах, мігрені, запаленні сечового міхура. Настій квітів — при головному болю, неврастенії і безсонні. Порошок з листя — для присипки ран.

Широко застосовується як декоративна рослина. Також використовується листя звичайного первоцвіту у місцевій кулінарії — при приготуванні перших страв, салатів, печення.

Поширення[ред.ред. код]

Розповсюджено в на території майже усієї Західної Європи (від Португалії, Іспанії та Італії — на півдні, до Норвегії — на півночі), в Марокко, Алжирі, Україні (Карпати, Крим), європейській частини Російської Федерації, Малій Азії, Вірмені, Сирії, Ірані.

Підвиди[ред.ред. код]

  • Primula vulgaris vulgaris — східна і південна Європа, північна Африка
  • Primula vulgaris balearica — Балеарські острови (Іспанія)
  • Primula vulgaris rubra — Балканський півострів, Туреччина, Вірменія, Сирія, Іран

Джерела[ред.ред. код]

  • Blamey, M. & Grey-Wilson, C. (1989). Flora of Britain and Northern Europe. ISBN 0-340-40170-2
  • ietmar Aichele, Heinz-Werner Schwegler: Die Blütenpflanzen Mitteleuropas, Franckh-Kosmos-Verlag, 2. überarbeitete Auflage 1994, 2000, Band 3, ISBN 3-440-08048-X