Переволочна (Прилуцький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Переволочна
Преображенська церква і цегляна брама (1914) у Переволочній.
Преображенська церква і цегляна брама (1914) у Переволочній.
Преображенська церква і цегляна брама (1914) у Переволочній.
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Громада Сухополов'янська сільська громада
Основні дані
Засноване 1092
Населення 689
Площа 2,346 км²
Густота населення 293,69 осіб/км²
Поштовий індекс 17551
Телефонний код +380 4637
Географічні дані
Географічні координати 50°38′12″ пн. ш. 32°39′43″ сх. д. / 50.63667° пн. ш. 32.66194° сх. д. / 50.63667; 32.66194Координати: 50°38′12″ пн. ш. 32°39′43″ сх. д. / 50.63667° пн. ш. 32.66194° сх. д. / 50.63667; 32.66194
Середня висота
над рівнем моря
110 м
Водойми Удай
Місцева влада
Адреса ради 17551, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Переволочна, вул.Козацький шлях, 79
Карта
Переволочна. Карта розташування: Україна
Переволочна
Переволочна
Переволочна. Карта розташування: Чернігівська область
Переволочна
Переволочна
Мапа
Мапа

CMNS: Переволочна у Вікісховищі

Переволо́чна — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Входить до складу Сухополов'янської сільської громади. Населення села становить 689 осіб.

З історії села[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про Переволочну датується 1092 роком, отже це одне з найстаріших поселень Лівобережжя.

Село розташоване біля річки Удай. За давнини ця річка була судноплавною. На крутих вигинах (меандрах) човни часто перетягували (волочили) по суходолу, щоб скоротити відстань. Такі місця називались «переволоками». Біля одного з таких місць і з'явилося поселення, що отримало назву на його честь — Переволочна.

У період монголо-татарської навали Переволочну було зруйновано.

Поселення відродилося вже на початку XVII століття. Тоді це було містечко, яке належало родині Вишневецьких. У період Визвольної війни воно стало сотенним містечком Переволочанської сотні Прилуцького полку, але вже у 1664 році втратило цей статус, адже потрапило у власність до родини Горленків. Проте у XVIII столітті (до 1782 року) сотенний статус було відновлено.

Найдавніше знаходження на мапах 1800 рік[1]

У XIX столітті в Переволочній стояв маєток Єлизавети Арсеньєвої — бабусі видатного російського поета Михайла Лермонтова. Поет приїжджав сюди двічі. На той час (до 1918 року) Переволочна вважалася позаштатним містечком Прилуцького повіту Полтавської губернії.

У 1862 році у містечку володарському та козачому Переволочна (Переволочне) була церква, прихідське вчилище, сільське правління, завод та 201 двір де жило 1162 особи[2]

У 1911 році у містечку Переволочне була церква Преображення Господнього[3][4], земська та церковно-прихідська школи та жило 1997 осіб[5]

У Переволочній збереглася прекрасна пам'ятка дерев'яної архітектури — Преображенська церква. Поряд із церквою збереглися цегляні ворота, зведені у 1914 році.

До 2019 року орган місцевого самоврядування — Переволочнянська сільська рада.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
українська 98,4%
російська 1,6%

Найвідоміші уродженці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


  1. Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Процитовано 2 січня 2022. 
  2. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862.. elib.shpl.ru. Процитовано 1 січня 2022. 
  3. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). 
  4. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 108, 540 та 613 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. 
  5. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. (російською). Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 313 з 562. 
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних