Перевізник 3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Перевізник 3
Transporter 3
Перевізник 3.jpg
Жанр Екшн
Режисер Олів'є Меґатон
Продюсер Люк Бессон
Сценарист Роберт Марк Камен
У головних
ролях
Джейсон Стейтем
Франсуа Берлеан
Роберт Кнеппер
Наталя Рудакова
Оператор Джованні Фіоре Колтіллаччі
Композитор Александре Азарія
Кінокомпанія LionsGate
Дистриб'ютор  Сінергія
Тривалість  102 хв.
Країна  США США
Франція Франція
Велика Британія Велика Британія
Дата виходу  26 листопада 2008 (США)
27 листопада 2008 (Україна)
Рейтинг MPAA: PG-13
IMDb ID 1129442
http://transporter3film.com/

«Перевізник 3» (англ. «Transporter 3») — кінофільм, екшн режисера Олів'є Меґатона, є сиквелом фільмів «Перевізник» і «Перевізник 2». Прем'єра відбудеться 26 листопада 2008 Україні 27 листопада 2008).

Синопсис[ред.ред. код]

Після своїх останніх пригод в Маямі, Френк Мартін вирішив поміняти роботу «перевізника» на спокійне і відокремлене життя у французькій Рів'єрі. Але його планам не судилося збутися, коли до нього звернувся колишній солдат із загону «Дельта» Йонас Джонсон. Він розповів, що за замовленням корпорації «Ecocorp», що займається переробкою і утилізацією відходів, викрадена Валентина — дочка українського міністра з охорони довкілля Леоніда — щоб шляхом здирства отримати офіційний дозвіл на утилізацію отруйних відходів в Україні.

Тепер завдання героя — доставити Валентину через Європу до Одеси. Щоб забезпечити виконання завдання, Джонсон одягає Френку і Валентині електронні браслети, які можуть вибухнути, якщо їх власники віддаляються на 25 метрів від автомобіля. Виконуючи це завдання, головному героєві доведеться зіткнутися з новими небезпеками, які пов'язані не лише з його замовленням.

В ролях[ред.ред. код]

Актор Роль
Джейсон Стейтем Френк Мартін
Роберт Неппер Джонсон
Франсуа Берлеан Тарконі
Наталія Рудакова Валентина
Ерун Краббе Леонід, міністр України з охорони навколишнього середовища, батько Валентини
Катя Ченко Секратарка Леоніда
Джастін Роджерс Голл Норатьє
Ерік Ебоні Айс
Девід Атракчі Малком Менвіл
Фарід Елуарді Юрій

Ляпи й інші цікаві факти[ред.ред. код]

  • Цікаво, що назва корпорації «Ecocorp» нагадує Europacorp, яка представила цей фільм.
  • У фільмі одесити могли помітити кілька об'єктів одеської архітектури, що можна легко пізнати, - аеропорт, трамвайне депо, вул. Пушкінська, маршрутне таксі № 175, припортова естакада, Привокзальна площа.
  • У момент в'їзду в Будапешт показані кадри Одеси. Всі машини в Будапешті - з українськими номерами.
  • На 44-й хвилині в кадр потрапляють автомобілі ГАЗ-3307 і ГАЗ-24 з українськими номерами, хоча за сюжетом дія відбувається в Угорщині.
  • Джейсон Стейтем не знімався в Одесі. У дублях, які знімалися в Одесі, замість Стейтема знімався дублер. У цих епізодах верхня частина обличчя знаходиться в тіні.
  • На початку фільму при перевірці документів у Малколма на Ауді показані номерні знаки то на жовтому, то на білому фоні (передні номери білі, а задні - жовті). У французів спереду і ззаду різний фон у номерів.
  • Коли показали А8 Стейтема в перший раз, то номер був AEJ, весь інший час - AJE.
  • Якщо придивитися, в момент, коли Френк скидає Мерседес з обриву і Ауді гальмує біля краю, видно що це не обрив, а навпаки.
  • За секунду до падіння Мерседеса в кадрі видно котлован, заповнений водою. У наступну секунду Мерседес обрушується на абсолютно сухе дно котловану.
  • У сцені з гонитвою за Ауді на велосипеді Стейтем розбиває ногами броньоване вікно своєї машини. За мить скло знову на місці.
  • Якщо подивитися на вантажівку, яка заносить після трюку на двох колесах, то можна помітити на ньому напис «Українатранс Київ».
  • На потязі, на який стрибає Стейтем, написано «РЖД» (хоча логотип «Укрзалізниці» (!), а інтер'єр салону поїзда не відповідає інтер'єру салонів поїздів, що їздять в районі Одеси). Також на потязі було написано Одеса з одного боку. Використаний локомотив - не російський, а незрозумілої державної приналежності.
  • І Audi Малколма, і Audi Стейтем залишилися цілі, хоча Малколм пробив стіну будинку, а Стейтем — стінку вагона.
  • Завести машину, що впала в озеро, - винятковий випадок.
  • Впасти автомобілем точно на похилий дах рухомого вагона поїзда і утриматися на даху - практично нереально (тим більше перед даними падінням автомобіль Стейтема пробиває парапет мосту (міст на ремонті, перегляньте фільм на проміжку 1:24:41 - 5 сек) і, безумовно, таке пробивання позбавляє Стейтема точного напрямку автомобіля на дах вагона).
  • Відстані між вагонами вельми пристойні, але Стейтем мчить по них, як по шосе.
  • Потужність і динаміка розгону Audi A8 вище, ніж у Mercedes Е500 (максимальна швидкість у них однаково обмежена електронікою - 250 км/год), але чомусь переслідувачі дуже швидко наздоганяють Френка.
  • У сцені в поїзді Френк, перебуваючи зовні машини, переводить АКПП в положення заднього ходу. Проте власникам автомобілів з автоматичною коробкою перемикання передач відомо, що для перемикання режимів руху необхідно тримати гальмо натиснутим, в іншому випадку режими не перемикаються.
  • Ляп, на який часто вказують, - це підйом Ауді з-під води за допомогою повітря з коліс. Хоча напевно це можна списати на «закони жанру».
  • У фінальних титрах повне ім'я міністра з охорони навколишнього середовища вказане як Леонід Васильєв. Однак в самому фільмі на табличці написано - "Леонід Томіленко"

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]