Передатне відношення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Передатне відношення
Формула і
Підтримується Вікіпроєктом Вікіпедія:Проєкт:Математика

Переда́тне відно́шення () — одна з важливих кінематичних характеристик механічної передачі обертального руху, знаходиться як відношення кутової швидкості першого приводного елементу () механічної передачі до кутової швидкості останнього веденого елементу()[1] або відношення частоти обертання тягового елементу () механічної передачі до частоти обертання веденого елементу ().

Характеристика передатне відношення застосовується як до одноступінчастої механічної передачі (однієї кінематичної пари), так і до багатоступінчастих механічних передач. Найчастіше застосовується як кінематична характеристика зубчастих, фрикційних передач[2] та редукторів на їх основі[3] а також, гідродинамічних передач[4].

Механічні передачі з передатним відношенням більшим за одиницю називають редукторами (понижуючі редуктори), меншим за одиницю — мультиплікаторами.

Більшість приводів має у своєму складі передавальні механізми, виконані у вигляді редукторів, які зменшують кутову швидкість вхідної ланки (вала) n1 до деякого значення кутової швидкості вихідної ланки (вала) n2.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ДСТУ ISO 1122-1:2006 Передачі зубчасті. Словник термінів. Частина 1. Визначення, що стосуються геометрії (ISO 1122-1:1998, IDT)
  2. ДСТУ 2330-93 Передачі зубчасті та фрикційні. Терміни та визначення.
  3. ДСТУ 2329-93 Редуктори та мотор-редуктори зубчасті. Терміни та визначення.
  4. ДСТУ 2404-94 Передачі гідродинамічні. Терміни та визначення.

Література[ред. | ред. код]

  1. Павлище В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин: Підручник. — Афіша. — С. 560. — ISBN 966-8013-58-1.
  2. Попов С.В., Бучинський М.Я., Гнітько С.М., Чернявський А.М. Теорія механізмів технологічних машин: підручник для студентів механічних спеціальностей закладів вищої освіти. Харків: НТМТ, 2019. 268 с.
  3. Корець М. С. Основи машинознавства: навч. посібник / М. С. Корець, А. М. Тарара, І. Г. Трегуб. — К., 2001. — 144   с.
  4. Коновалюк Д. М., Ковальчук Р. М. Деталі машин: Підручник. — Вид. 2-ге .-К.: Кондор, 2004. -584 с. — ISBN 966-7982-22-X
  5. Общетехнический справочник. Под ред. Скороходова Е. А. — М.: Машиностроение, 1982. — 416 с.
  6. Гулиа Н. В., Клоков В. Г., Юрков С. А. Детали машин. — М.: Издательский центр «Академия», 2004. — 416. — ISBN 5-7695-1384-5
  7. Богданов В. Н., Малежик И. Ф., Верхола А. П. и др. Справочное руководство по черчению. — М.: Машиностроение, 1989. — С. 438—480. — 864 с. — ISBN 5-217-00403-7
  8. Анурьев В. И. Справочник конструктора-машиностроителя. В трёх томах. — М.: Машиностроение, 2001. — ISBN 5-217-02962-5