Передмірка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Передмірка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Кременецький район
Громада Борсуківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61020010070043653
Код КОАТУУ 6123884901
Облікова картка Передмірка 
Основні дані
Засноване 1482
Населення 721
Територія 2.940 км²
Густота населення 245.24 осіб/км²
Поштовий індекс 47411
Телефонний код +380 3549
Географічні дані
Географічні координати 49°53′30″ пн. ш. 25°54′02″ сх. д.H G O
Водойми Горинь
Місцева влада
Адреса ради 47411, с. Передмірка
Карта
Передмірка. Карта розташування: Україна
Передмірка
Передмірка
Передмірка. Карта розташування: Тернопільська область
Передмірка
Передмірка
Мапа

CMNS: Передмірка у Вікісховищі

Пере́дмірка — село Борсуківської сільської громади Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Горинь, на півдні району. Раніше вживалась також назва Перемірка.[1] Вище за течією на відстані 0,5 км розташоване с. Снігурівка, нижче за течією на відстані 1,5 км - с. Борщівка.

У вересні 2016 року ввійшло до складу Борсуківської сільської громади.

Історія[ред. | ред. код]

Село Передмірка

Село було свідком багатьох історичних подій. Як відомо, по Кременеччині (а також по території нашого села) в 1241 році пройшов зі своєю ордою хан Батий, лишаючи після себе суцільні згарища.

Коли Данило Романович став князем Галичини і Волині, він почав боротьбу (1263—1264) з татарським воєводою Куремсою, який хотів зруйнувати Крем'янець. 1260 року воєводою став Бурундай. Прийшовши на Волинь, він звелів Данилові йти з військом на Литву й поруйнувати фортеці у Львові, Стожку, Дучську, Володимирі, а також у Кременці. Під час цих подій, татари побували і в нашому селі. Після смерті останнього галицько-волинського князя Юрія ІІ (1316—1340), Галичина і Волинь стають тереном, на якому відбуваються безперспективні криваві сутички між турками, поляками й литовцями за українські землі, які не оминули і село Передмір. Найбільшим лихом для нашого народу і населення села були напади татар і турків. Щороку ті орди трьома шляхами йшли на наші землі за ясиром (невільниками). Один з тих шляхів проходив через Збараж (Токи-Збараж-Львів), близько села Передмір. Підраховано, що з XIII до XVII ст. (1241—1649) на Поділля і Волинь було вчинено 207 нападів татар і турків.

1494 року Волинню з мечем і вогнем пройшли кримські татари. 1512 року кримський хан Менглі-Гірей грабував села нашої околиці. Поблизу с. Лопушно його 26-тисячне військо було розгромлене військом князя Костянтина Острозького. У вересні 1549 татари захопили місцевий замок, де змушено переховувався князь Федір Михайлович Вишневецький з дружиною (цей епізод описав Станіслав Оріховський у своїх «Анналах»).

1676 року турки і татари під проводом Ібрагима Шишмана руйнували наші села і захопили Збараж. Особливо численні напади були 1608, протягом1670—1689 рр. 4 райони (Мельнице-Подільський, Чортківський, Товстенський, Бучацький) були захоплені татарами і турками разом з Кам'янцем-Подільським (1679—1689). Ці землі захопив султан Магомет із 300-тисячним військом. 18 (28) жовтня 1672 року в Бучачі був підписаний мирний договір, і турки вийшли з усієї території.

Уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Peremirka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 958. (пол.). — S. 958. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]