Перекотиполе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Перекотиполе, утворене травою Kali tragus

Перекоти́по́ле[1] — загальна назва багатьох видів степових і пустельних трав'янистих рослин, що утворюють після відмирання круглі жмути, які качаються по вітру, розсіюючи насіння. Початок таким утворенням кладуть рослини, що розвивають галузисте, але тонке стебло з розчепіреним гіллям. Восени стебло відмирає та висихає, обламується біля кореня (чи виривається разом з корінням) і переноситься вітром по відкритих просторах. Шляхом стебло захоплює соломинки, гілочки інших чіпких рослин і нарешті скочується в досить велику груду[2].

Рослини, що утворюють перекотиполе[ред.ред. код]

Перекочування вітром перекотиполя (Lechenaultia divaricata)

Символізм[ред.ред. код]

У переносному значенні «перекотиполе» — «бурлака», «бродяга», той, хто постійно переходить, переїздить з місця на місце або не має визначеного місця у житті[1]. Таке ж переносне значення має і англійська назва цих рослин — tumbleweed. В американській народній музиці й музиці стилю кантрі подібне позначення бурлаки трапляється поряд з rolling stone («котний камінь») і hit the road («бий-шлях»).

Символіку перекотиполя використав Т. Г. Шевченко у поезії «Ми восени таки похожі…» — як образ свого життя в чужій землі:

«

По долині, по роздоллі
Із степу перекотиполе
Рудим ягняточком біжить,
До річечки собі напитись.
А річечка його взяла
Та в Дніпр широкий понесла,
А Дніпр у море, на край світа
Билину море покотило
Та й кинуло на чужині...[3]

 »

Екологія[ред.ред. код]

Деякі види рослин, що утворюють перекотиполе, можуть серйозно посилити ерозію ґрунтів. Так, згідно з проведеним дослідженням, один кущ Kali tragus може забрати з ґрунту 167 літрів води.

Перекотиполе може являти собою певну небезпеку як одна з причин виникнення степових пожеж, оскільки жмут засохлої трави, занесений вітром у багаття, перетворюється на вогняний факел, що стрімко розносить вогонь. З огляду на те слід додержуватися запобіжних заходів під час розведення багаттів у степу, не залишати вогонь без нагляду[4]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 203. Перекотиполе
  2. а б Перекати-поле // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
  3. Т. Г. Шевченко Ми восени таки похожі…
  4. Ильичёв А. А. Популярная энциклопедия выживания: Изд. 2-е, испр., доп. и перераб. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. — 496 с., ил.