Перелогова система землеробства

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Перелогова система землеробства (перелі́г) — примітивна система землеробства, при якій поле після зняття декількох врожаїв залишалося як пар без обробки на 8—15 років. Родючість ґрунту на перелогових землях відновлювалася під впливом природної рослинності.

На перелогах розвиваються спершу одно- і дворічні рослини, далі — багаторічні — лугові та степові.

Була притаманна землеробству давніх слов’ян, в основному в лісостеповій зоні.

Перелогова система була розвитком заліжної, при якій залишали цілинну землю після кількох років її використання і потім вже не використовували.

Суть заліжної системи полягала в тому, що під посіви використовували ґрунти, які раніше ніколи не оброблялися. Такі ґрунти мали сприятливі фізичні властивості, високий вміст органічних речовин, були чистими від бур’янів і забезпечували високі врожаї. Але з часом забур’яненість зростала, фізичні властивості ґрунту погіршувалися, знижувалася його родючість, що призводило до зменшення врожайності культур. Коли врожайність зменшувалася настільки, що вже не окуповувались витрати праці, використаний земельний масив залишали і починали вирощувати культури на нових ділянках. У північних лісових районах замість заліжної системи була поширена підсічно-вогнева (вирубна), при якій культури вирощували на площах після вирубки або спалювання лісу.

Джерела[ред.ред. код]

  • Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Плуг Це незавершена стаття про сільське господарство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.