Переліска багаторічна
| Переліска багаторічна | |
|---|---|
| |
| Переліска багаторічна у книзі "Deutschlands Flora in Abbildungen" | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Молочайні (Euphorbiaceae) |
| Рід: | Переліска (Mercurialis) |
| Вид: | Переліска багаторічна (M. perennis)
|
| Біноміальна назва | |
| Mercurialis perennis | |
Пер́еліска багаторічна[1] (Mercurialis perennis) — багаторічна рослина родини молочайні (Euphorbiaceae).
Народні назви[ред. | ред. код]
За народними повір'ями переліску багаторічну використовували як приворотне зілля. Тому побутують такі назви: «бажанна трава», «повертень», «синевороть», «щир-зіллє». Під назвою «щириця», цю рослину записано до ботанічного словника Стефана Маковецького.
Будова[ред. | ред. код]
Непоказна рослина заввишки 20—50 см, проте у весняному лісі її складно не помітити завдяки соковитій зелені куртин. На стеблах, переважно у верхній частині, зібрані темно-зелені листки. Листки широкі, звужені з обох кінців, загострені, з пилчастим краєм. Чоловічі й жіночі квітки непоказні, дрібні, менше 3 мм у діаметрі, зібрані в клубочки на розгалуженому квітконосі. Суцвіття — колосок.
Ареал[ред. | ред. код]
В Україні росте у мішаних і широколистяних лісах на багатих ґрунтах, крім південного Степу і Донецького Лісостепу.
Використання[ред. | ред. код]
Лікарська й отруйна рослина.
Використовувалася для фарбування тканини у синій колір, оскільки у стеблах міститься синій барвник — індиго.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Mercurialis perennis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — 208 с.
- Переліска — зілля-повертень // ХайВей — http://h.ua/story/415789/#ixzz3m7GXLKKO
- Makowiecki S. Sownik botaniczny acisko maoruski. — Krakw: Pol. Akad. Umiejtnoci, 1936.-411 s.
|