Переліска однорічна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Переліска однорічна
Mercurialis annua
Mercurialis annua 2005.07.11 11.37.49-p7110221.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Молочайні (Euphorbiaceae)
Підродина: Acalyphoideae
Триба: Acalypheae
Рід: Переліска (Mercurialis)
Вид: Переліска однорічна
Біноміальна назва
Mercurialis annua
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Mercurialis annua
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mercurialis annua
EOL logo.svg EOL: 1154390
IPNI: 352179-1
ITIS logo.svg ITIS: 28354
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3986

Переліска однорічна[1][2] (Mercurialis annua L.) — вид квіткових рослин родини Молочайні (Euphorbiaceae). Етимологія: лат. Mercurialis — названий на честь Меркурія, римського бога-посланця[3], лат. annua — «однорічний»[4].

Опис[ред.ред. код]

Однорічна трав'яниста рослина висотою 20–50, як правило, близько 30 см, стебла голі або трохи волохаті, розгалужені від основи. Листя блідо-зелене з короткими черешками. Чоловічі та жіночі квіти на окремих рослинах. Жіночі рослини мають більш вузьке листя, ніж чоловічі. Окремішні квітки непоказні, зеленувато-жовті. Фрукти 2–3 мм, лопатеві і волохаті.

Волохаті плоди затримуються в одязі й волоссі, і рослина легко поширюється. Як правило запилюється вітром, але також відбувається запилення комахами. Рослина чутлива до морозу.

Поширення[ред.ред. код]

Північна Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс. Кавказ: Грузія. Західна Азія: Кіпр; Єгипет — Синай; Ірак; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина. Європа: Росія — європейська частина; Україна; Австрія; Бельгія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Швейцарія; Албанія; Болгарія; Колишньої Югославії; Греція; Італія; Румунія; Франція; Португалія [вкл. Мадейра]; Іспанія [вкл. Канарські острови]. Натуралізований у 16-му столітті в Центральній Європі і на північ до Скандинавії. У деяких районах Північної Америки існує як неофіт. Населяє фруктові сади, гаї, плантації, горби і скелі.

Використання[ред.ред. код]

Народна медицина використовує рослину при дуже низьких дозах, як проносний засіб. Зовнішньо використовуються при ревматизмі.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]