Перейти до вмісту

Перемир'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перемир'я
Зображення
Ратифікація Мюнстерської угоди, 1648

Перемир'я (лат. indutiis, англ. armistice) — це ситуація у ході війни, коли сторони, що воюють погоджуються припинити боротьбу. Це не обов'язково є кінцем війни, це може бути лише припинення вогню для спроби провести переговори з установлення миру.

Перемир'я чи припинення вогню зазвичай позначає тимчасове припинення ворожих дій на узгоджений проміжок часу на погодженій території. Перемир'я може бути потрібне для початку проведення переговорів між воюючими сторонам.

Перемир'я є modus vivendi, однак зовсім не є мирним договором, що може тривати місяцями чи роками. Перемир'я у Корейській війні 1953 року[1] є яскравим прикладом перемир'я, яке не закінчилося укладенням мирного договору.

Рада Безпеки ООН часто запроваджує чи намагається впровадити перемир'я між воюючими сторонами сьогодні. Перемир'я завжди узгоджуються між самими сторонами і в сучасному міжнародному праві розглядаються як такі, що мають більшу зобов'язальну силу, аніж необов'язкові резолюції ООН про припинення вогню.

Ключовим аспектом в перемир'я є той факт, що боротьба закінчується, проте ніхто не здається[2].

Міжнародно-правове регулювання перемир'я

[ред. | ред. код]

У міжнародному праві перемир'я визначено як офіційна угода (часто документальна), яка припиняє бойові дії між «воюючими сторонами» у воєнному конфлікті[3]. 1-ша Гаазька конференція 1899 року зазначає таке: «якщо тривалість [перемир'я] не зазначено», воюючі сторони можуть повернутися до бойових дій (Стаття 36) на свій розсуд, проте з відповідним оголошенням про такий намір. У порівнянні із «зазначеним терміном» перемир'я, у цьому випадку бойові дії можуть розпочатися лише після закінчення визначеного терміну перемир'я. Коли воюючі сторони зазначають (насправді), що «це перемир'я цілком припиняє бойові дії» без будь-якого указання тривалості перемир'я, то таким чином тривалість перемир'я фіксується в тому сенсі, що відновлення бойових дій не допускається за жодних умов. Наприклад, Корейська угода про перемир'я називається «припиненням вогню і перемир'ям» і «має на меті укладенню перемир'я, яке забезпечить повне припинення бойових дій і всіх актів збройної боротьби в Кореї до остаточного мирного врегулювання...».

Класифікація перемир’я

[ред. | ред. код]

Міжнародне гуманітарне право визначаючи перемир’я як припинення воєнних дій між воюючими сторонами, класифікує його як:

Загальне перемир’я

[ред. | ред. код]

Загальне перемир’я призупиняє ведення воєнних дій між державами, які воюють, на всій території збройного конфлікту та оформляється у письмовій формі.

Загальне перемир’я може встановлюватися для реалізації домовленостей про:

Місцеве перемир’я

[ред. | ред. код]

Місцеве перемир’я встановлюється для призупинення воєнних дій між окремими військовими частинами в обмеженому районі з метою:

  • пошуку, збору та евакуації поранених, хворих і осіб, які потерпіли корабельну аварію (аварію літального апарата), та мертвих, а також їхнього обміну;
  • попередження противника про порушення ним норм міжнародного гуманітарного права;
  • виведення з оточення (із блокованих районів) поранених, хворих і осіб, які потерпіли корабельну аварію (аварію літального апарата), та переміщення через ці райони військово-медичного, військово-духовного персоналу та їхнього майна.

В угоді про місцеве перемир’я визначаються:

  • час дії перемир’я;
  • межа району пошуку (збору, обміну, евакуації) поранених, хворих, осіб, які потерпіли корабельну аварію (аварію літального апарата), та загиблих (мертвих);
  • інші питання, виконання яких необхідно для дотримання угоди[4].

День перемир'я

[ред. | ред. код]
Докладніше: День перемир'я

День перемир'я (що збігається у світі із Днем пам'яті і у США Днем ветеранів, які визнано святковими днями) відзначається щорічно 11 листопада на честь перемир'я, підписаного між союзниками у Першій світової війни і Німецькою імперією в Комп'єні, Французька республіка, задля припинення військових дій на Західному фронті у ході Першої світової війни. Перемир'я розпочалося об 11:00 ранку — «об одинадцятій годині одинадцятого дня одинадцятого місяця» 1918 року. Більшість країн змінило назву свята після закінчення Другої світової війни на честь ветеранів усіх наступних воєнних конфліктів. Більшість держав-членів Об'єднаних Націй прийняли термін «День пам'яті», у той час як Сполучені Штати вибрали термін «День усіх ветеранів».

Перемир'я у ранній сучасній історії

[ред. | ред. код]

Перемир'я у ХХ-му столітті

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Текст Корейської угоди про перемир'я. FindLaw. 27 липня 1953. Архів оригіналу за 1 грудня 2006. Процитовано 4 січня 2007.
  2. Перемир'я (Armistice). Merriam-Webster.
  3. Гаазькі конвенції 1899-го року specifically, Laws of War: Laws and Customs of War on Land (Hague II); July 29, 1899; Chapter V.
  4. Інструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України затверджена Наказом Міністерства оборони України від 23.03.2017 № 164
  5. The Armistice. The War to End All Wars. FirstWorldWar.com. 1 May 2004. Архів оригіналу за 5 січня 2007. Процитовано 4 січня 2007.
  6. 1949 Armistice. Middle East, Land of Conflict. CNN. Архів оригіналу за 3 травня 2007. Процитовано 4 січня 2007.

Література

[ред. | ред. код]
  • М. Медведєва. Перемир'я // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • М. Гнатовський. Перемир'я // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.549 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

[ред. | ред. код]