Перенятин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Перенятин
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Радивилівський район
Рада/громада Башарівська сільська рада
Код КОАТУУ 5625880402
Облікова картка с. Перенятин 
Основні дані
Засноване 1545
Населення 351
Площа 0,778 км²
Густота населення 451,16 осіб/км²
Поштовий індекс 35550
Телефонний код +380 3633
Географічні дані
Географічні координати 50°05′44″ пн. ш. 25°22′04″ сх. д. / 50.09556° пн. ш. 25.36778° сх. д. / 50.09556; 25.36778Координати: 50°05′44″ пн. ш. 25°22′04″ сх. д. / 50.09556° пн. ш. 25.36778° сх. д. / 50.09556; 25.36778
Середня висота
над рівнем моря
245 м
Водойми р. Слонівка
Місцева влада
Адреса ради 35550, Рівненська обл., Радивилівський р-н, с. Башарівка, вул. Почаївська, 34, тел. 28-6-19
Карта
Перенятин. Карта розташування: Україна
Перенятин
Перенятин
Перенятин. Карта розташування: Рівненська область
Перенятин
Перенятин
Мапа

Переня́тин — село в Україні, в Радивилівському районі Рівненської області. Населення становить 351 особа. Належить до Башарівської сільської ради.

Розташування[ред. | ред. код]

Коли їхати з Радивилова на Почаїв, кілометрів за п'ятнадцять від райцентру автошлях Р26 виходить до великого, мальовничого ставу, утворюваного річкою Слонівкою. В Інтернеті можна натрапити на захоплені відгуки мандрівників про цей став біля села Перенятина: йдучи до Свято-Успенської лаври, вони тут зупиняються перепочити.

Коли бути точним, то на цих берегах не одне, а два села: на правому березі річки — Перенятин, на лівому — його давня, історична частина, яка так і називається — Старики. У Стариках збереглися земляні вали середньовічного городища.

Історія[ред. | ред. код]

Близько 300—400 років тому тут вирувало зовсім особливе життя, тоді Перенятин, як свідчать історичні документи, вважався містечком, тож мусив дбати насамперед про свою оборону. Його центральну частину, так званий дитинець, обнесли прямокутним насипним валом — 180 на 140 метрів, висотою метрів на п'ять. Загалом на цих двох із половиною гектарах, за теперішніми міськими мірками, могло б розташуватися до 50 дворів, тоді їх, певна річ, було більше, адже про присадибні городи не дбали. Поряд із валами й досі простежуються рови, колись набагато глибші й в основному затоплювані водою річки, принаймні в тій частині, що ближче до русла. На місцях колишній кутових бастіонів, де стояли гармати, впадають у вічі масивніші пагорби. Поверх валів, очевидно, існував «острог» — захисна огорожа у вигляді суцільної непроникної стіни з вертикально вкопаними колодами, затесаними вгорі.

Обачність перенятинців виявилася не зайвою: ймовірно, цій фортеці-замку випало витримати облогу кримських татар у 1667 р. і 1672 р. (коли вони доходили до Бродів і Дубна), а ще — у 1675 р. (коли після невдалої спроби здобути Почаївський монастир пустилися грабувати всю волинську округу). Звичайно, жодних слідів тих бойовищ сьогодні не виявити, адже масивні вали зберігають мовчанку; високий тогочасний суспільний статус Перенятина хіба що підтверджений археологічними знахідками — уламками посуду, коробчастими кахлями, монетами 16 — 17 століть.

Назва[ред. | ред. код]

Переказ стверджує: свою назву поселення дістало не через те, що переймало нападників, а тому, що стало свого роду опорним пунктом, який сприяв припиненню бродяжництва, адже новопоселенці діставали пільги в оподаткуванні на тривалий час. Перенятин переймав галайд, Перенятин будувався, оборонявся… Мабуть, мали тут і свою церкву, хоча нинішня не така вже й старовинна — їй близько 130 років.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Уродженці села[ред. | ред. код]

  • церковний діяч Іоан Васильович Воронко (1932—2012), який служив у православних храмах Іркутська, Воронежа, майже три роки оформляв патріарші парафії в Канаді.

Дідичі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu. — Lwów, 1879. — S. 10. (пол.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]