Перепоховання Тараса Шевченка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Перепоховання Тараса Шевченка відбулося 10 (22) травня 1861 року на Чернечій горі у Каневі.

Хвороба і смерть[ред. | ред. код]

Останні роки свого життя Тарас Шевченко страждав від ревматизму, яким захворів вперше 1847 року, перебуваючи у засланні в Орській фортеці. З 1860 року за свідченнями Олександра Лазаревського поет страждав на болі у, спричинені ускладненнями після застуди.

Зі спогадів Лазаревського 25 лютого (9 березня) 1861 Шевченко перебував вже у тяжкому стані, про що засвідчував лікар:

« Вислухавши груди, лікар сказав, що водянка перекинулась у легені. Муки страдника були невимовні; кожне слово коштувало йому страшних зусиль. Мушка, покладена на груди, трохи полегшила страждання. »

Останню ніч Шевченко майже не спав через біль у грудях. Близько 5 ранку 26 лютого (10 березня) 1861, випивши чашку чаю, він побажав спуститися з другого поверху своєї квартири на перший, у якому розміщувалась його майстерня. Спустившись униз, поет впав і помер. У лікарському свідоцтві про смерть за підписом доктора Едуарда Барі зазначено:

« Свидетельство Копия дано сие в том, что Академик Тарас Шевченко, 47 лет от роду, давно уже одержим органическим расстройством печени й сердца (vitium organicum hepatis et cordis); в последнее время развилась водяная болезнь (Нydrops), от которой он умер сего 26 февраля. »

Похорони[ред. | ред. код]

Камінь на місці першої могили Шевченка у петербурзі

Протягом трьох днів після смерті тіло Тараса Шевченка перебувало у церкві Академії мистецтв. Труну з тілом поета на Смоленське кладовище Санкт-Петербурга несли студенти.

Шлях в Україну[ред. | ред. код]

26 квітня (8 травня) 1861 року домовину викопали, перенесли через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею перевезли до Москви.

Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми[1], Дмитрівськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бобровицю, Бровари до Києва. Випрягши коней з воза, студенти Університету Святого Володимира провезли труну Ланцюговим мостом і далі набережною до церкви Різдва Христового на Подолі.[2]

У Києві з Тарасом прощалися студенти, поети, багато киян. Була навіть думка, яку підтримували й родичі поета, поховати його в Києві. Та Григорій Честахівський обстоював думку про поховання в Каневі, бо Шевченко ще за життя мріяв про «тихе пристанище і спокій коло Канева».

Перепоховання[ред. | ред. код]

(20 травня) 1861 року на пароплаві «Кременчук» останки Кобзаря перевезено з Києва до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі. Брати Т. Шевченка хотіли поховати Тараса біля стін Успенського собору, але Григорій Честахівський, який супроводжував прах великого поета зумів відстояти виконання останньої волі Тараса. 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.

«Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому», —

згадував Григорій Честахівський[3].


Річниці[ред. | ред. код]

Реверс пам'ятної монети «Останній шлях Кобзаря», присвяченій 150-річчю перепоховання поета, з символічним зображенням маршруту

У 2011 році виповнилося 150 років від дня перепоховання Кобзаря. Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2011 № 3126-VI зобов'язано відзначити цю подію на державному рівні.

Національний банку України з цієї нагди випустив ювілейну монету.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кроми — населений пункт Росії. Розміщений на березі річки Кроми, 36 км до міста Орел . Через селище проходить дорога державного значення. В період другої поїздки Тараса Шевченка в Україну (1845) — повітове містечко, в якому налічувалось 5 церков. Пізніше занепало і в 1924 році стало селом. Зараз — це селище міського типу, районний центр Орловської області, біля семи тисяч жителів.(Кроми (рос.))
  2. "Наумова Н. Образ Києва та його околиць у 1959 році // Науково-популярний журнал «Чумацький шлях». — 2009. — № 3. — С. 10-16.
  3. 22 травня — день перепоховання Тараса Шевченка в Україні, на Чернечій горі

Посилання[ред. | ред. код]