Перепічка
Пере́пічка — поколотий ножем корж, що робиться із кислого хлібного тіста і печеться на сковороді, намащеній маслом або салом.[1]

Перепічку робили із розчинного тіста тоді, коли не вистачало хліба до нової випічки. Закваску не витримували декілька годин, як годилося при виготовленні хліба, а робили значно швидше. Іноді, вчинивши хліб, відбирали частину хлібної розчини, замішували тісто, ліпили невеличкі булочки й випікали, не чекаючи, поки тісто підійде декілька разів. Такі перепічки із дріжджового тіста, які випікають перед хлібом, називаються «підпалки» (в діалектах «підпалок» — синонім слова «перепічка»; пол. podpłomyk).
Пекли перепічки переважно у суботу на сніданок. Сьогодні, попри те, що хліб домашньої випічки майже вийшов з ужитку, пампушки все ще наявні в селянському харчуванні. Сучасні заклади швидкого харчування у тісто, яке використовується для випікання перепічок, загортають сосиски та інші продукти.
Також «перепічкою» раніше називали маленьку пасочку, яку залишають у священика після освячення пасок.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перепічка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Література[ред. | ред. код]
- Українська народна кулінарія — Іст.-етногр. дослідження — Артюх Л. Ф. Київ — 1977
- Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян -Маркевич Н. А. — Киев — 1860
- Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. Київ — Либідь — 1994
Посилання[ред. | ред. код]
- Перепічайка, перепічка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1330. — 1000 екз.