Переробний чавун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Переро́бний чаву́н — чавун, що його переробляють на сталь у сталеплавильних агрегатах. Є лише напівпродуктом у двоступеневому процесі отримання сталі на металургійних заводах, що складається з отримання чавуну з руди у доменній печі і подальшої його переробки на сталь. Понад 90 % всього чавуну, що виплавляється у світі, є переробним чавуном. Від інших видів чавуну, отримуваних у доменних печах, переробний чавун відрізняється низьким вмістом кремнію Si (не більше від 1,2 %) і марганцю Mn (не більше від 2 %). Вміст сірки може сягати 0,050 %, фосфору Р — від 0,08 до 2 % (фосфористі переробні чавуни). Високоякісний переробний чавун характеризується низьким вмістом сірки і фосфору — не більше як 0,010 — 0,020 % сірки і не більше як 0,02 — 0,04 % фосфору[1].

За способом переробки чавуну на сталь переробний чавун розділяється на мартенівський чавун, бесемерівський чавун, томасівський чавун.

Після отримання у доменній печі чавун зливають у чавуновозні ковші і транспортують у рідкому стані або до сталеплавильного (мартенівського, киснево-конверторного, електросталеплавильного) цеху, де переробляють на сталь, або до розливних машин, де його розливають у форми і отримують бабкови́й (чушковий) чавун, який можна зберігати у твердому стані та переправляти на інші заводи або на експорт залізничним або автомобільним транспортом.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. ДСТУ 3133-95 (ГОСТ 805-95) Чавун переробний. Технічні умови. (Розроблений Технічним комітетом України, Інститутом чорної металургії НАН України).