Перець кубеба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перець кубеба
Piper cubeba 06.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Магнолііди (Magnoliids)
Порядок: Перцевоцвіті (Piperales)
Родина: Перцеві (Piperaceae)
Рід: Перець (Piper)
Вид: Перець кубеба
Біноміальна назва
Piper cubeba
L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Piper cubeba
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Piper cubeba
EOL logo.svg EOL: 491342
IPNI: 681071-1
ITIS logo.svg ITIS: 506521
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 405322

Пе́рець кубе́ба (Piper cubeba) — багаторічна рослина родини Перцеві. Харчова та ефіроолійна культура, популярна спеція у тропічній та європейській кухні.

Опис[ред. | ред. код]

Листя та плоди перця кубеба

В'юнкий кущ з погонами зеленого або червонуватого кольору. Листя еліптичне, загострене, темно-зелене. Його верхній бік гладкий, на нижньому, світлішому, добре помітні жилки. Чоловічі і жіночі квітки зібрані в окремі суцвіття. Плоди надзвичайно запашні, з гострим смаком, тримаються на гілочках довше, ніж у перця чорного. Плоди перця кубеба також відрізняються від плодів перця чорного морфологічно. На відміну від останніх вони мають дещо на кшталт довгої ніжки. Ця уявна плодоніжка насправді є подовженим семенником.

Гостропекучий смак перцю кубеба зумовлений наявністю не піперина, як у перця чорного, а специфічного кубебіна, а також великою кількістю ароматичної есенції. Кубебін — це рідка частина, яка має формулу C15H24, є блідо зеленою або синьо-жовтою в'язкою рідиною з теплим деревним, трохи камфорним запахом.[1] Есенції ж кубеба має втричі більше за чорний перець. Якщо в тому знаходиться максимум 4 %, то у кубебі її 12 %.

Поширення[ред. | ред. код]

Батьківщина цієї рослини — Великі Зондські острови. Основні промислові плантації зосереджені на островах Ява, Суматра та в Малайзії.

Історія[ред. | ред. код]

Зерна перця кубеба

Кубеба здавна культувалася на острові Ява, звідки її вивозили до Індії, а через її посередництво — до Близького Сходу і Середземномор'я. В Індії кубебу використовували здебільшого у народній медицині. У 4 столітті до н. е., під назваю komakon її згадував Теофраст — разом із корицею її застосовували як інгредієнт в ароматичних кондитерських виробах.

Під час династії Тан кубеба потрапила до Китаю, де її називали запозиченим з санскриту іменем «віленга» або «віданга». Китайські лікарі використовували кубебу для відновлення апетиту, щоб зробити темнішим волосся, виготовляли з нього парфуми. Попит був таким високим, що індійці навіть іменували її «китайським перцем». Немає, однак, жодних доказів того, що кубеба використовувався у Китаї як приправа.[2]

З VII ст. монополія на торгівлю кубебою належала суматранський державі Шрівіджая, а потім ненадовго перейшла до індійської династії Чолів[3].

Книга «Тисяча і однієї ночі» згадує кубебу як засіб від безпліддя у арабів, які називали його kabāba (كبابة) або індійською прянністю. В арабській кухні кубебу почали використовувати з 10-го століття.[4]

Про кубебу поряд з іншими цінними спеціями розповідав в описі своїх подорожів Марко Поло. У 14-му столітті перець Кубеба окрім як приправу, використовували також, ймовірно, і як афродизіак.

До XIX ст. перець кубеба був досить популярний у Європі, але згодом він втратив свої позиції на користь чорного, духмяного або червоного перців. Зараз він найширше використовується у себе на батьківщині — Яві та Суматрі. Тут його також використовують для лікування хвороб, пов'язаних із сечовипусканням.

Вирощування[ред. | ред. код]

Перець кубеба вирощують на деревах, за його допомогою затінюють плантації інших культур, захищаючи їх від тропічного сонця. Перець кубеба збирають ще до повного дозрівання плодів та висушують. Після цього поверхня плодів перцю стає зморшкуватою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lawless, Julia (1995), The Illustrated Encyclopedia of Essential Oils: The Complete Guide to the Use of Oils in Aromatherapy and Herbalism, Element Books, ISBN 1-85230-721-8.
  2. Schafer, Edward H. (1985), The Golden Peaches of Samarkand: A Study of T'Ang Exotics, University of California Press, ISBN 0-520-05462-8.
  3. Мустафін О. Hot Story. Неймовірні пригоди прянощів у світі людей. Х., 2018, с.84
  4. Katzer, Gernot (April 25, 1998), «Cubeb pepper (Cubebs, Piper cubeba)», Gernot Katzer's Spice Pages.

Джерела[ред. | ред. код]