Переяславське
| село Переяславське | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна | |||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Бориспільський район | ||||
| Тер. громада | Студениківська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA32040150050046085 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1898 (128 років) | ||||
| Населення | 1382 | ||||
| Площа | 2,72 км² | ||||
| Густота населення | 508,09 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 08420 | ||||
| Телефонний код | +380 4567 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°15′50″ пн. ш. 31°39′27″ сх. д.H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
132 м | ||||
| Водойми | водосховище Великий Супій | ||||
| Відстань до обласного центру |
104 км | ||||
| Відстань до районного центру |
57 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Переяславська | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 08421, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Студеники, вул. Переяславська, 19 | ||||
| Карта | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Перея́славське — село в Україні, у Студениківській сільській громаді Бориспільського району Київської області. Населення складає 1382 осіб.
Село Переяславське розташоване за 104 км на південно-східному напрямку від Києва, 57 км від районного центру та 29 км від центру міської громади, на березі водосховища Великий Супій. Найближча залізнична станція Переяславська. Поруч з селом пролягаєавтошлях міжнародного значення М03 (Київ — Харків — Довжанське).
Територія села складає— 997,4 га:
- земель державної власності 56,94 га
- земель комунальної власності 232,41 га
- земель приватної власності 708,05 га
Площа населених пунктів 492,49 га
- державна власність 56,94 га
- комунальної власності 232,42 га
- приватна власність 203,13 га.
Щит скошений зліва зеленим та червоним. У першій частині три срібних будинки з червоними дахами та золоті копиці сіна. Поверх усього срібна залізнична цистерна. У другій частині зелена будівля з чорною трубою та срібний вантажний вагон, що супроводжуються знизу срібним овалом, обтяженим чорною емблемою залізниці. Щиток обрамлений вінком із колосків та дубового листя, перев'язаного червоною стрічкою з жовтими цифрами "1898" внизу.[1]
Село не позначено на мапі 1868 року[2]. Історія села розпочалася 1898 року, коли було розпочато прокладання Московсько-Києво-Воронезької залізниці та залізниці Київ — Полтава 1901 року, на якій відкрита залізнична станція Переяславська.
1910 - станція Переяславська Березанської волості Переяславського повіту Полтавської губернії, 38 господарств, 191 особа обох статей з найманими робітниками, 1 паровий млин[3].
Станом на 1911 рік на станції працювало 80 осіб (41 чоловіків та 39 жінок)[4]. Навколо станції виникло пристанційне селище, яке початково мало назву — селище станції Переяславська. У 1965 році село отримало сучасну назву — Переяславське. Згідно перепису 1926 року станція мала 81 господарство, де проживало 339 осіб.

За мужність і відвагу, проявлені на фронтах німецько-радянської війни в боротьбі проти німецько-нацистських загарбників, 232[джерело?] жителів села нагороджено орденами й медалями радянською владою.
Біля залізничної станції Переяславська партизани загону, яким командував Герой Радянського Союзу Олександр Тканко, пустили під укіс два військові ешелони Вермахту.
4 грудня 2015 року у Переяславському Патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній провів освячення Михайлівського храму.
12 жовтня 2017 року, в ході децентралізації, село увійшло до складу Студениківської сільської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Переяслав-Хмельницького району, село увійшло до складу Бориспільського району[5].
Населення села становить — 1375 осіб:
- дітей дошкільного віку 81
- дітей шкільного віку 151
- громадян пенсійного віку 402
- працездатне населення 741
- кількість працюючих на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та господарювання 702
- кількість дворів 689
- Кількість померлих 18
- Кількість народжених 16
- Кількість виборців 1091 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1328 | 96.09% |
| російська | 49 | 3.55% |
| білоруська | 3 | 0.22% |
| румунська | 1 | 0.07% |
| інші/не вказали | 1 | 0.07% |
| Усього | 1382 | 100% |
- ВАТ «Переяславський комбінат хлібопродуктів» — виробництво готових кормів для тварин; переробка м'яса; гуртова торгівля зерном; діяльність їдалень; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості.
- ТОВ «БРСМ-НАФТА» — гуртова торгівля паливом, роздрібна торгівля паливом.
Підприємства сільськогосподарського виробництва:
- СП ТОВ «Нива Переяславщини» — вирощування сільськогосподарської продукції, виробництво та переробка м'яса свинини.
- Фермерське господарство «Пролісок» — вирощування сільськогосподарських культур.
- продуктові — 4
- промислові — 1
- Кількість телефонізованих населених пунктів — 1
- Абонентів — 164
- Радіоточок — 252
- Амбулаторія
- Середня загальноосвітня школа
- Дошкільний навчальний заклад
- Будинок культури
- Бібліотека
- Сільський стадіон
- Чебаненко Олександр Миколайович (1986—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни (з 2014)[6].
-
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення курган «Роблена могила»
-
Паровий млин
-
Житловий будинок залізничників біля станції Переяславська
-
Братська могила воїнів радянської армії, які загинули під час Другої світової війни у селі Переяславське біля Привокзальної площі
- ↑ Герб села
- ↑ Трехверстовка Киевской области. Военно-топографическая карта. etomesto.ru. Процитовано 12 вересня 2021.
- ↑ "Список населенных мест Переяславского уезда Полтавской губернии : составлен по данным подворно-хоз. земской переписи 1910 г."
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет (1912). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (рос.). Полтава: : Электроная типография Д. Н. Подземского Петровская улица собственый дом. с. 244 з 562.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Книга пам'яті
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
