Переяслав-Хмельницький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Переяслав-Хмельницький район
Coat of Arms of Pereiaslav-Khmelnytskiy Raion in Kiev Oblast.png Per hmelnytskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Київська область
Код КОАТУУ: 3223300000
Утворений: 27 лютого 1932
Населення: 28 096 (на 1.1.2017)
Площа: 956 км²
Густота: 31.2 осіб/км²
Тел. код: +380-4567
Поштові індекси: 08410—08473
Населені пункти та ради
Районний центр: Переяслав-Хмельницький
Сільські ради: 31
Села: 51
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького, 53, 5-27-68
Веб-сторінка: Сайт Переяслав-Хмельницької РДА
Голова РДА: Макаров Михайло Олександрович
Голова ради: Недяк Андрій Петрович

Commons-logo.svg Переяслав-Хмельницький район у Вікісховищі

Перея́слав-Хмельни́цький райо́н — район України на сході Київської області на лівобережжі, омивається водами Канівського водосховища. Районний центр — місто Переяслав-Хмельницький. Населення становить 29 014 осіб (на 1 жовтня 2013). Площа району 956 км². Утворено 27 лютого 1932 року.

Символіка[ред.ред. код]

28 грудня 2001 року районна рада затвердила герб і прапор Переяслава-Хмельницького району. Автор символів району — Олексій Кохан. Прапор являє собою полотнище із трьох вертикальних смуг: білої, червоної й білої, співвідношення ширини смуг — 1:4:1. У центрі полотнища зображений елемент герба міста — біла фортеця із надворотной церквою, що має золотий купол і хрест; гостроверхими бічними вежами, що мають золоту покрівлю й флюгері; у прорізі воріт червлений щит із золотим князівським знаком Всеволода Ярославовича. Герб району: у блакитному щиті зі срібною облямівкою сидячий на срібному трьохгор'є золотий бабак, що тримає в лапах червлену корону, у главі щита виходяще праворуч золоте сонце. Древня фортеця символізує Переяславське князівство, знак Всеволода Ярославовича нагадує про період розквіту князівства. Червоний колір — колір давньоруських військових щитів, білі смуги на прапорі символізують річки Дніпро й Трубіж.

Географія[ред.ред. код]

Переяслав-Хмельницький район розміщений у фізико-географічній зоні Центрального лісостепу, тобто у південній частині Київської області. Територія району становить 1456 кв.км, або 5,2% від території області. Межує на півночі та сході із Бориспільським, Баришівським та Яготинським районами Київської області, на півдні — з Драбівським та Золотоніським районами Черкаської області. Західна межа району проходить вздовж Канівського водосховища, площа якого в межах району становить 20706,3 га. На території району протікає 6 річок довжиною понад 10 км. Найбільші — Дніпро — довжиною 30 км, Трубіж — 50 км, Альта — 34 км, Броварка — 33 км, Карань — 26 км (в межах Переяслав-Хмельницького району).

Площа с/г угідь (за всіма товаровиробниками, включаючи підсобні господарства), становить — 95628,2 га, із них ріллі — 80375,4 га.

Історія[ред.ред. код]

Переяславська земля — складова частина Київщини — здавна була адміністративним центром певної округи, розміри і межі якої не раз змінювалися. За епохи Київської Русі це було Переяславське князівство, що охоплювало всю лівобережну частину Середньої Наддніпрянщини і землі на північний схід, у XVII–XVIII ст. — Переяславський полк. Із ліквідацією автономії України наприкінці XVIII ст. Переяслав став повітовим центром Полтавської губернії.

З 1921 року Переяславський повіт входить до Київської губернії, а після утворення 27.02.1932 року Київської області Переяславський район ввійшов до її складу. В 1943 році Переяславський район переіменовано в Переяслав-Хмельницький.

З 1962 по 1965 рік до складу Переяслав-Хмельницького району входили сільські ради Баришівського району, селище Березань та три сільські ради Березанського району.

Сучасна територія Переяславщини зберігає пам'ятки трипільської, зарубинецької та черняхівської культури, багато цих пам'яток відкрито по обох берегах Дніпра, а також уздовж річок Трубежа і Супою.

Населення Переяславщини брало активну участь в селянсько-козацьких повстаннях проти польсько-шляхетського панування в Україні під проводом С.Наливайка, Ф.Трясила, Павлюка, Остряниці, у визвольній війні 1648–1654 рр. на чолі з Богданом Хмельницьким. В Переяславському колегіумі викладав Сковорода.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду та 31 сільську раду, які об'єднують 51 населений пункт і підпорядковані Переяслав-Хмельницькій районній раді. Адміністративний центр — місто Переяслав-Хмельницький, яке є містом обласного значення та не входить до складу району[1].

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

З 7 жовтня 1925 в районі видається газета Вісник Переяславщини.

Екскурсійні об'єкти[ред.ред. код]

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Переяслав-Хмельницького району були створені 42 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 71,37 % (проголосували 17 840 із 24 998 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 57,74 % (10 301 виборців); Юлія Тимошенко — 15,47 % (2 760 виборців), Олег Ляшко — 12,88 % (2 298 виборців), Анатолій Гриценко — 4,31 % (769 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,98 %.[2]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Баришівський район Березань,
Баришівський район
Яготинський район
Бориспільський район Яготинський район
Миронівський район,
Черкаська область
(Канівський район)
Черкаська область
(Канів, Канівський район)
Черкаська область
(Драбівський район,
Золотоніський район)