Переїзна (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Переїзна

Сватове — Попасна
Переїзна — Сіверськ
Донецька залізниця
Краснолиманська дирекція
м. Лисичанськ

Станція
48°53′46″ пн. ш. 38°28′42″ сх. д. / 48.89611° пн. ш. 38.47833° сх. д. / 48.89611; 38.47833Координати: 48°53′46″ пн. ш. 38°28′42″ сх. д. / 48.89611° пн. ш. 38.47833° сх. д. / 48.89611; 38.47833
Рік відкриття 1879 (140 років)
Тип вантажно-пасажирська станція
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) острівна, берегова
Форма платформи крива
Відстань до Києва, км 746
Відстань до Попасної, км 40
Відстань до Сватового, км 69
Код станції 498201 ?
Код «Експрес-3» 2214115 ?
Послуги Квиткова каса Оформлення багажу
Супутні послуги Залізнична станція Довідкове бюро Автостоянка Таксі
Переїзна. Карта розташування: Луганська область
Переїзна
Переїзна

Переї́зна — вузлова вантажно-пасажирська залізнична станція Краснолиманської дирекції Донецької залізниці.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Розташована у центрі Лисичанська, Лисичанська міська рада, Луганської області на перетині ліній Сватове — Попасна та Переїзна — Сіверськ між станціями Вовчоярська (6 км) та Лисичанськ (3 км).

Лінія не електрифікована. Через станцію ходять як пасажирські потяги, так і приміські дизель-потяги. Не зважаючи на військову агресію Росії на сході Україні, транспортне сполучення не припинене, щодоби п'ять пар приміських поїздів здійснюють перевезення за маршрутом Сватове — Попасна.[1]

Історія[ред. | ред. код]

З будівництвом значної кількості промислових підприємств, у тому числі хімічної галузі, в Лисичанську постала проблема доставки продукції до інших регіонів держави. Одним з тих, хто закликав до будівництва залізниці у Лисичанську, був і Дмитро Менделєєв. Для транспортування продукції від заводів до залізничної станції була відкрита канатна дорога.

У 1879 році було прокладено залізницю Попасна — Лисичанськ, а у 1895 році — Лисичанськ — Куп'янськ-Вузловий.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Рекламна брошура про Лисичанськ(рос.)
  • Сергей Каленюк, Николай Ломако. Террафоксы и другие лисичане. — Лисичанськ : ПП «Прінтекспрес», 2010. — С. 82-84. — 200 прим. — ISBN 978-966-8061-52-3.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]