Перигорська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Перигорська культура (Перигор, Перігор) — культура пізнього палеоліту Франції. Між мустьє і солютре.

Подиляється на дві окремі культури, що розділені в часі:

Час[ред.ред. код]

Уся перигорська культура охоплює період 31 000–18 000 (чи 35 000–20 000) до РХ.

Ранній перигор (шательперон) — 35 000–28 000 до РХ. Пізній перигор (лаграветянська культура) — 28 000–20 000 рр. до РХ.

Територія[ред.ред. код]

Західна (шательперон і лаграветт) і Центральна (лаграветт) Європа.

Природні умови[ред.ред. код]

Льодовик на півночі Європи і холодний тундровий клімат характеризують час існування перигорської культури.

Історія виділення культури[ред.ред. код]

Оріньякська культура була поділена Брейлем на три стадії: ранній оріньяк (шательперон), середній оріньяк і пізній оріньяк (лаграветт). У 1933 р. Д. Пейроні запропонував нове найменування. Він об'єднав шательперон і ла-граветт в одну культуру, яку назвав перигорською (іноді також «перігордієнською» від фр. périgordienne) по знахідках в горах на плато Перигор (департамент Дордонь) і прагнув довести, що вона розвивалася одночасно і паралельно з оріньякськой. При цьому Пейроні вважав перигорськую культуру місцевою, а оріньякську — принесеної прийшлим населенням. Паралельний розвиток оріньякськой і перигорськой культур не доведений. У багатьох печерах Франції оріньякські шари розташовані між шарами шательперона і ла-граветта. Не доведено і безперервний розвиток перигорськой культури: шар, який Пейроні називав перігором II, тепер вважають оріньякським, а перигор III виявився пізнішим, ніж перигор IV і V (ла-граветт), і його слід назвати перигором VI. Таким чином, між раннім і пізнім перигором в одному і тому ж районі існує хіатус в 6—7 тисячоліть. Дискусія з питання про перигорськой культуру ще не закінчена, тому в роботах археологів зустрічається подвійна номенклатура: перигор ранній, або шательперон, і перигор пізній, або ла-граветт. У новій номенклатурі оріньяком називають тільки ту стадію розвитку цієї культури, яка раніше носила назву середнього оріньяка.

Пам'ятники[ред.ред. код]

Виділена за матеріалами розкопок в печері Ла-Феррасі. Перигор I слідує за мустьє, перигор II передує оріньяку, перигор III — синхронний оріньяку I-IV, а перигор IV-V — синхронний з оріньяком V.

Граветтянські стоянки Чехії, Австрії і Франції датовані періодом 26 000–19 000 років до РХ. Термін оріньяк походить від печери Оріньяк в Південно-західній Франції (департамент Верхня Гарона).

Вироби культури[ред.ред. код]

Вироби типу граветт. Широкі пластини, сколені призматичні нуклеуси.

Господарство культури[ред.ред. код]

Полювання на звірів. Особливі місця-схованки (можливо храми) — печери.

Етнічна і расова належність[ред.ред. код]

З часом вторгнення в Західну Європу (приб. 35 000 р. до РХ) племен оріньякців поступово зникло "класичне" неандертальське населення. Носії примітивнішої перигорської культури існували в той же проміжок часу, що й оріньякці, але превалювали на ранньому і пізньому етапах цього періоду. Деяки вчені називають перигорців нащадками оріньякців і неандертальців (мустьєрська культура). В місцях контакта перигорців (або, можливо, оріньякців) з неандертальцями знайдени залишки негроїдів (печера Грімальді в Італії).

Носії перигорської культури, як і оріньякської, подібні сучасному населенню Західної Європи.

Зв'язок з іншими культурами[ред.ред. код]

Деякі вчені вважають, що з перигору зростає мадлен, проте перигор змінився солютре.

Дивиться далі[ред.ред. код]