Перистість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 Річка Ярлунг Цангпо, протікає через Тибет, а потім, як Дікронг, тече індійським штатом Аруначал-Прадеш, далі річка перетворюється на Брахмапутру, впадає у Бенгальську затоку (вигляд з космосу: сніговий покрив розтанув у долині)

Перистість [1], (пірчастість) [2] -  пір’їноподібне розташування або поділення на кілька елементів по обидва боки від спільної стрижнеподібної основи. (Англійською: pinnation або pennation). Перистість спостерігається в біологічній морфології, в кристалах деяких видів льоду або металу, у формах ерозії або річища. Подібним поняттям є "гребінчастість" - гребенеподібне розташування частин лише з одного боку. У ботаніці також використовується термін "пальчастість", коли структури розходяться від спільної цятки.

У ботаніці[ред. | ред. код]

Перистолиста горобина
Подвійнопірчасте листя папороті

У ботаніці перистість спостерігається у розташуванні уздовж спільного стержня складових листка, жилкування, інше. Окремі листові пластинки розташовані з обох боків стержня, є перисто-складними листками. Перисто-розділене листя мають горобина, ясен, папороть... Рослини з перистим листям іноді називають «перистолистими». Якщо пластини складного листка теж діляться на перисті частини, його називають двоперистим.

У зоології[ред. | ред. код]

Перистість морської лілії Ptilometra australis

У тварин пірчастість трапляється в різних організмах і органах. Одноперистими чи двоперистими можуть бути деякі м'язи.

У геоморфології[ред. | ред. код]

Перистість рельєфу

Перистість виникає в певних системах річищ, у яких усі основні потоки приток входять у головні русла, течучи в одному напрямку під косим кутом. 

Посилання[ред. | ред. код]