Перит
Зовнішній вигляд
Перит | |
---|---|
![]() | |
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[d][1] ![]() |
IMA-номер | IMA1962 s.p. ![]() |
Абревіатура | Pe[2] ![]() |
Хімічна формула | PbBiO₂Cl ![]() |
Nickel-Strunz 10 | 3.DC.30 ![]() |
Ідентифікація | |
Сингонія | ромбічна сингонія ![]() |
Колір риси | жовтий ![]() |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Пер Геєрd[3] ![]() |
Типова місцевість | Лонгбан[4] ![]() |
![]() ![]() |

Перит (англ. perite; нім. Perit m) — мінерал, оксихлорид свинцю і бісмуту.
За ім'ям швед. геолога Пера Геєра (Per Geijer), M.H.Gillberg, 1961.
Хімічна формула: PbBiO2Cl, Склад (у %): Pb — 42,84 %; Bi — 43,21 %; O — 6,62 %; Cl — 7,33 %. Хлор частково може заміщуватися групою ОН. Сингонія ромбічна. Ромбодипі-рамідальний вид. Форми виділення: агрегати дрібних пластинчастих кристалів. Спайність ясна. Густина 8,16. Твердість 3. Колір сірчано-жовтий. Блиск алмазний. Риса жовта. Знайдений у родов. Лангбан (Швеція) разом з гаусманітом і кальцитом. Рідкісний.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ webmineral.com
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Перит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Перит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.