Перитецій

Перитеції Dermatocarpon miniatum

Перитецій (з грец. peri – довкола, біля, лат. theca – футляр, обгортка, оболон-ка) – напіввідкрите плодове тіло багатьох аскомікотових (Ascomycota), у т. ч. ліхенізованих грибів. П. зазвичай глечикоподібної, кулястої чи оваль-ної форми, порожнистий усередині, з вузьким отвором на верхівці – остіоллю. Всередині розвиваються унітунікатні сумки, що активно розповсюджують спори, а інколи й стерильні гіфи – парафізи. Аски у П. здебільшого розміщуються пучком, рідше – хаотично. Стінка П. може складатися з одного або кількох шарів клітин. Морфологічно П. дуже різноманітні: за щільністю виділяють поодинокі та згруповані, за розмі-щенням у субстраті – поверхневі, напівзанурені, занурені

У лишайників перитеції — сформовані з грибних гіфів плодові тіла гриба зі спорами, що розміщені на таломі лишайника. На відміну від апотеціїв, що розміщені на поверхні талома, перитеції занурені в нього, або горняткоподібні. Тут формуються спори для розмноження гриба. Перитеції трапляються у невеликої кількості лишайників .

Джерело

1. Калинець-Мамчур З. Словник-довідник з альґології та мікології : [для студ. вищ. навч. закл.]. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2011. С. 151. *
2. Горленко, М.В. (1978). Водоросли, лишайники и мохообразные СССР (російська) . Москва: Мысль. с. 365. — С.73