Перктаріт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перктаріт
FLAVIO BERTARIDO, REY DE ITALIA.jpg
Король лангобардів
661 — 662
Співправитель: Грімоальд I
Попередник: Аріперт I
Спадкоємець: Годеперт
671 — 688
Попередник: Гарібальд
Спадкоємець: Куніберт
 
Народження: 645
Смерть: 688
Павія, Міланське герцогство
Віросповідання: католицтво
Батько: Аріперт I
У шлюбі з: Rodelindad
Діти: Куніберт і Vigilindad

Медіафайли у Вікісховищі?

Перктаріт або Бертарій (†688), король лангобардів (661—662) та (671—688), син короля Аріперта I, католик, отримав владу разом з братом Годепертом, який сповідував аріанство. Він правив з Мілану, Годеперт — з Павії. Годеперт запросив допомогу герцога Беневентського Грімоальда I у війні з братом, проте герцог убив Годеперта та захопив владу у всьому королівстві. Перктаріт спочатку утік до аварського кагана Какара. Його дружина Роделінда та син Куніберт перебували у полоні в Беневенто, тому Перктаріт повернувся у свої колишні володіння з метою боротьби проти узурпатора, проте знову утік, цього разу до Франції. Коли Грімоальд підписав договір з франками, Перктаріт мав намір утекти до Англії, але Грімоальд помер.

У 671 він повернувся з вигнання та відновив свою владу, запровадив у королівстві католицизм, проте не визнав владу папи Римського. Уклав мирний договір з Візантією та призначив Куніберта співправителем у 678. Займався будівництвом церков. Боровся проти бунту герцога Тренто Алагіза, проте був убитий внаслідок змови у 688.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перктаріт