Перейти до вмісту

Перлівниця товста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перлівниця товста

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Молюски (Mollusca)
Клас: Двостулкові (Bivalvia)
Ряд: Уніоніди (Unionoida)
Родина: Перлівницеві (Unionidae)
Рід: Перловиця (Unio)
Вид: Перлівниця товста
Unio crassus
Philipsson (de) in Retzius, 1788
Посилання
Вікісховище: Unio crassus
Віківиди: Unio crassus
EOL: 4750570
ITIS: 983714
МСОП: 22736
NCBI: 143297

Перлівниця товста[2] (Unio crassus) — вид прісноводних двостулкових молюсків родини перлівницевих (Unionidae). Поширений в Європі, Західній і Північній Азії. Раритетний вид, занесений до Червоної книги України та ряду інших природоохоронних документів[3].

Довжина раковини може досягати 10 см, ширина 2-3 см, а висота до 5 см. Вона має яйцеподібну форму, її вершини злегка опуклі та зміщені вперед. Передня частина у 3-4 рази коротша за задню. Спинний край сильно зігнутий, а передній дугоподібно закруглений. Зовнішня поверхня раковини гладка, лінії росту слабо виражені. Забарвлення переважно темно-коричневе, з віком змінюється на майже чорне. Молоді молюски забарвлені в зеленувато-коричневий колір. Забарвлення гладкої внутрішньої поверхні може варіюватися від білого і рожевого до світло-блакитного кольору. На ній помітні радіальні промені. На замковому майданчику розташовані масивні зуби. У правій стулці є один латеральний зуб, а в лівій їх три. Високий трикутний зуб знаходиться в центрі. Тривалість життя за сприятливих умов сягає 80 років.

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений в Європі (відсутній у Великій Британії, Ірландії, Ісландії, Італії та на Піренейському півострові), на Близькому Сході, в Ірані, Іраку та Північній Азії на схід до річки Амур.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Реофільний вид. Мешкає в чистих річках і струмках, у піщаних або піщано-гравійних відкладеннях дна. Чутливий до забруднення та зміни хімічного складу води. Коли концентрація нітратів у воді перевищує 10 мг/л, особини цього виду припиняють розмноження. Живиться органічними рештками, фільтруючи воду.

Розмноження відбувається навесні (квітень—травень) і здійснюється особинами з розмірами раковини 30–40 мм. Яйця утримуються в зябрах, де вони запліднюються і розвиваються протягом кількох місяців до стадії личинки (глохідії). Глохідії викидаються у воду, де при ковтанні прикріплюються до зябер риб. Там личинки розвиваються декілька місяців, а після дозрівання відриваються і опускаються на дно. Може жити до 80 років.

Охорона

[ред. | ред. код]

Вид занесений до Червоної книги України (2021), а також до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: вид близький до стану загрози зникнення), Європейського Червоного списку (вразливий), Резолюції 6 Бернської конвенції. На регіональному рівні в Україні занесена до Червоної книги Українських Карпат[3][4].

Найбільш негативним фактором впливу на стан природних популяцій виду є антропогенні зміни гідрологічного режиму водойм. Доцільно детально вивчити особливості поширення та екології виду, а місця з порівняно високою чисельністю забезпечити дієвою охороною, створивши там природно-заповідні об'єкти[4].

Підвиди

[ред. | ред. код]
  • U. c. batavus
  • U. c. bruguierianus — ареал охоплює всю азійську Туреччину до басейну Тигру та Євфрату від Туреччини до Сирії та Іраку
  • U. c. carneus
  • U. c. crassus — поширений на більшій частині Середньої Європи.
  • U. c. cytherea
  • U. c. gontieri — в Україні, кавказько-північно-причорноморському регіоні та закавказькому басейні річки Аракс.
  • U. c. jonicus.
  • U. c. mongolicus  — в басейні Амуру та Примор'я, на північ до Магадана.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Lopes-Lima, M., Kebapçı, U. & Van Damme, D. (2014) Unio crassus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 16 березня 2022
  2. О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]: — Львів, 2012. — С. 57
  3. а б Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенко. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 61)
  4. а б Червона книга Українських Карпат. Тваринний світ / Заг. ред.: Мателешко О. Ю., Потіш Л. А. — Ужгород : Вид-во «Карпати», 2011. — 335 с. (с. 208)

Посилання

[ред. | ред. код]


Списки тварин Резолюції 6 Бернської конвенції