Перстач
| Перстач | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
|
понад 300 (докладніше див. Список видів роду перстач) | ||||||||||||||||||||
|
Перстач (Potentilla) — один з найбільших за кількістю видів рід рослин із родини Rosaceae. Рід охоплює понад 300 видів з яких в Україні росте 41 вид.[1]
Опис[ред. | ред. код]
.jpg)
Це багаторічні або рідше однорічні трави або дрібні напівчагарники, з пальчасто-роздільними, перистими або трійчастими листками, з прилистками, що приросли до черешка. Чашечка п'яти- (зрідка чотири-) роздільна, блюдцеподібна або майже плоска, з підчашею. Пелюсток п'ять жовтого або білого кольору. Маточки численні, сидять на напівкулястому або майже конічному, волосистому квітколожі; стовпчики маточок бічні. Плід складається з 10-80 горішкоподібних сім'янок.
Види[ред. | ред. код]
Кількість видів останнім часом варіюється від «більше 300»[2] до «декількох сотень»[3]. За даними спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» рід налічує 325 визнаних видів[4] (докладніше див. Список видів роду перстач). Вивченням роду займався відомий буковинський вчений-природознавець Костянтин Гормузакі.
Найхарактерніші представники: перстач гусячий та перстач прямостоячий (калган-трава). Дослідження з філогенії розоцвітих, засновані на аналізі послідовностей ДНК, що привели до радикального перегляду обсягу роду за рахунок включення в нього родів, які раніше вважалися цілком самостійними (наприклад, роду суниця).[5]
Види, поширені в Україні[ред. | ред. код]
- Potentilla alba — Перстач білий
- Potentilla anserina — Перстач гусячий
- Potentilla angustifolia — Перстач вузьколистий
- Potentilla arenaria — Перстач пісковий
- Potentilla argentea — Перстач сріблястий
- Potentilla astracanica — Перстач астраханський
- Potentilla aurea — Перстач золотистий
- Potentilla bornmuelleri — Перстач Борнмюллера
- Potentilla callieri — Перстач Калльє
- Potentilla canescens — Перстач сивуватий
- Potentilla caucasica — Перстач кавказький
- Potentilla collina — Перстач горбкуватий
- Potentilla crantzii — Перстач Крантца
- Potentilla crassa — Перстач товстий
- Potentilla depressa — Перстач притиснутий
- Potentilla erecta — Перстач прямостоячий
- Potentilla geoides — Перстач гравілатоподібний
- Potentilla goldbachii — Перстач Гольдбаха
- Potentilla heptaphylla — Перстач семилисточковий
- Potentilla humifusa — Перстач простертий
- Potentilla impolita — Перстач неблискучий
- Potentilla intermedia — Перстач середній
- Potentilla jailae — Перстач яйлинський
- Potentilla laeta — Перстач веселий
- Potentilla longipes — Перстач довгоквітконіжковий
- Potentilla micrantha — Перстач дрібноквітковий
- Potentilla mollicrinis — Перстач м'яковолосистий
- Potentilla norvegica — Перстач норвезький
- Potentilla obscura — Перстач темний
- Potentilla orientalis — Перстач східний
- Potentilla patula — Перстач розлогий
- Potentilla pedata — Перстач стоповидний
- Potentilla pilosa — Перстач опушений
- Potentilla pindicola — Перстач пиндський
- Potentilla reptans — Перстач повзучий
- Potentilla semilaciniosa — Перстач напіврозсічений
- Potentilla sulphurea — Перстач сірчаний
- Potentilla supina — Перстач лежачий
- Potentilla thyrsiflora — Перстач пірамідоквітковий
- Potentilla umbrosa — Перстач тіньовий
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ * Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 234-235. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.
- ↑ Guillén, A., et al. (2005). Reproductive biology of the Iberian species of Potentilla L. (Rosaceae). Anales del Jardín Botánico de Madrid 1(62) 9-21.
- ↑ Faghir, M. B., et al. (2010). Leaf indumentum types in Potentilla [Rosaceae] and related genera in Iran. Acta Societatis Botanicorum Poloniae 79(2), 139-45.
- ↑ Список видів роду Cotoneaster. The Plant List ((англ.)). Royal Botanic Gardens, Kew & Missouri Botanical Garden. Процитовано 19.06.2020.
- ↑ Mabberley 2002; Eriksson et. al. 2003;
Джерела[ред. | ред. код]
- Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного; Редкол.: Ю. Н. Прокудин, Д. Н. Доброчаева, Б. В. Заверуха, В. И. Чопик; Авт.: М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин, А. И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.