Перстач лежачий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перстач лежачий
Potentilla supina1 eF.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Підродина: Rosoideae
Триба: Potentilleae
Рід: Перстач (Potentilla)
Вид: Перстач лежачий
Біноміальна назва
Potentilla supina
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Potentilla supina
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Potentilla supina
EOL logo.svg EOL: 412862
IPNI: 729071-1
ITIS logo.svg ITIS: 24755
IUCN logo.svg МСОП: 164521
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 667287

Перстач лежачий[1][2] (Potentilla supina) — вид рослин з родини розових (Rosaceae), поширений у Європі, Азії, Африці.

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна і дворічна рослина 10–50 см. Прикореневі листки на довгих черешках, перисті, з 2–5 парами овальних або подовжених, надрізано-пильчастих листочків. Квітки на коротких ніжках, в розвилках стебел. Пелюстки ≈ 3 мм завдовжки, жовті[2]. Корені тонкі, з розрідженими бічними коренями. Квітучі стебла розлогі, висхідні або прямостійні, дихотомічно гіллясті, разом із черешками волосисті або майже голі. Горішки циліндричні, складчасті, верхівки гострі[3]

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у помірних і тропічних областях Європи, Азії, Африки[4][5][6].

В Україні вид зростає на вологих луках, біля берегів, бур'ян на городах — на всій території; у Криму рідко[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Список видів роду перстач

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Potentilla supina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 165.
  3. Flora of China. Процитовано 25.01.2020.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 25.01.2020.  (англ.)
  5. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 25.01.2020.  (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 25.01.2020.  (англ.)