Перфект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пе́рфект (лат. perfectus — «завершений», нім. das Perfekt) — граматична форма дієслова, що означає дію в минулому, результат якої має значення в теперішній.

Характеристика[ред.ред. код]

У німецькій мові[ред.ред. код]

Докладніше: Pefekt (німецька)

В німецькій мові Перфект використовується для позначення минулого часу в усній мові, будується аналітично, і складається з допоміжного дієслова „haben“ чи „sein“ в теперішньому часі (Präsens) та основного дієслова в Partizip II.

Утворення перфекта з «haben» чи «sein»[ред.ред. код]

Більшість дієслів утворюють форму перфекта з "haben". З "sein" перфект утворюється для дієслів:

  1. Що позначають рух: gehen, schwimmen, laufen, kommen. Наприклад: Ich bin um 21 Uhr nach Hause gekommen.
  2. Дієслова зміни стану: aufstehen, einschlafen, aufwachen. Наприклад: Ich bin heute Morgen bei Weker aufgewachen.
  3. Наступні дієслова: sein, werden, bleiben, folgen, gelingen, misslingen, passieren, geschehen, begegnen.

Слов'янські мови[ред.ред. код]

Давньоруська мова[ред.ред. код]

В давньоукраїнській мові складена форма минулого часу дієслова, яка означала наявний стан, що виник унаслідок минулої дії.

У перфекті поєднувалися значення минулого й теперішнього часів. Він складався з активного дієприкметника на -лъ (-ла, -ло), який передавав реальне значення із вказівкою на минулу дію, та дієслова быти в теперішньому часі, яке виконувало граматичну функцію із вказівкою на особу.

Однина Множина Двоїна
1 ходилъ (-ла, -ло) єсмь ходили (-ла, -лы) єсмь ходила (-лѣ, -лѣ) єсвѣ
2 ходилъ (-ла, -ло) єси ходилъ (-ла, -лы) єстє ходила (-лѣ, -лѣ) єста
3 ходилъ (-ла, -ло) єсть ходилъ (-ла, -лы) суть ходила (-лѣ, -лѣ) єста

Українська мова[ред.ред. код]

У сучасній українській (як в інших східнослов'янських в в західнослов'янських мовах) залишком давнього перфекту є форма минулого часу дієслів: «я робив» (я робилъ єсьм), «ви робили» (вы робили єсте) тощо. Дієслово-зв'язка — особова форма дієслова «бути» не вживається у сучасній мові, а колишній пасивний дієприкметник (робилъ, ходилъ) перетворився на одну з форм дієслова — минулий час. Втім, «класична» форма перфекту збереглася у деяких діалектах у Карпатах. Там скорочена особова форма дієслова «бути» приєднується до відповідної форми минулого часу: «робилисьмо»[1] (< ми робили єсьмо), «паслисьмо» (< ми пасли єсьмо), «ходив’єм» (< я ходив єсьм). Приклад лемківської пісні: «Невельо єм ходив, уж єс зуновала // Уж єс свій облачок муровати дала».

Відомі приклади вживання цієї форми й у літературі: «Раз якось паслисьмо вівці та й звіяв студений вітер, гейби взимі...» (М. М. Коцюбинський)[2]; «Як щонеділі і кожного свята // Ходив-єм з батьком в близький монастир...» (А. Л. Могильницький)[3].

Джерела[ред.ред. код]

  • Історія української мови.Фонетика. - К., 1979.
  • Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика / О.І. Крижанівська. - К., 2010.- 248 с.

Примітки[ред.ред. код]

Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.