Перфецький Євген Юліанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перфецький Євген Юліанович
Народився 11 квітня 1884(1884-04-11) або 10 квітня 1888(1888-04-10)[1]
Носів, Гміна Лісна, Більський повіт, Республіка Польща
Помер 18 серпня 1947(1947-08-18)[1]
Бардіїв, Чехословаччина[1]
Країна  Російська імперія
 Чехословаччина
Діяльність славіст, історик
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет

Євге́н Юліа́нович Перфе́цький (псевдонім Віктор Домонтович) (народився 11 квітня 1884 в селі Носові біля Лісної на Підляшші (в інших джерелах — народився 1888) — помер 18 серпня 1947, Бардіїв, Словаччина) — український історик-славіст,професор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Після закінчення у 1912 році Санкт-Петербурзького університету, залишивсь там працювати і був учнем відомого філософа О. Шахматова.

Входив до складу першого Тимчасового комітету із заснування Національної бібліотеки України як секретар, прилучився разом з В. О. Кордтом до створення першого статуту НБУВ.

Восени 1918 року докладав зусиль по врятуванню монастирських бібліотек та щодо передання врятованого до НБУВ.

Габілітувався 1919 року в Київському університеті за наукову роботу з історії Східної Європи. У 1921 році виїхав до Чехословаччини для ведення досліджень історичного минулого Угорської Русі, а у 1922 вдруге габілітувався у Братіславському університеті, в якому працював до кінця свого життя- як декан філософського факультету.

З 1926 року був членом Братіславського наукового Товариства ім. Шафарика. Більшість праць публікував словацькою і чеською мовами. Євген Перфецький був рідним братом Леоніда та двоюрідним Романа Перфецького.

Автор праць з історії Закарпаття:

  • 1915 — «Релігійний рух у 16 та на початку 17 століття в Угорській Русі»,
  • 1917 — «Угорська Русь в 12 столітті»,
  • 1924 — «Соціально-господарські взаємовідносини Підкарпатської Русі в 13-14 століттях».

Вибрані праці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Czech National Authority Database

Джерела та література[ред. | ред. код]