Перша битва при Артуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Перша битва при Артуа
Західний фронт
Bundesarchiv Bild 146-1975-006-20, Frankreich, Schlachtfeld.jpg
Німецька артилерія висувається на поле бою. 1914
50°30′ пн. ш. 2°30′ сх. д. / 50.500° пн. ш. 2.500° сх. д. / 50.500; 2.500
Дата: 17 грудня 1914 — 13 січня 1915
Місце: Артуа, Франція
Результат: спроба наступу французьких військ закінчилася безрезультатно для обох сторін
Сторони
Антанта:
Франція Франція
Четверний Союз:
Німецька імперія Німецька імперія
Командувачі
Франція Жозеф Жоффр
Франція Луї де Мо-Юї
Франція Філіпп Петен
Німецька імперія Рупрехт Баварський
Німецька імперія Фріц фон Белов
Німецька імперія Отто фон Штеттен
Військові формування
Франція 10-та армія Німецька імперія 6-та армія


Положення сторін у ході битви при Артуа в січні 1915 року

Перша битва при Артуа (17 грудня 1914 — 13 січня 1915) — битва між німецькою та французькою арміями на шампанському напрямку Західного фронту за часів Першої світової війни. Ця битва, разом з першою шампанською битвою, стала першою серйозною спробою французької армії провести наступальну операцію після завершення битви за Іпр у листопаді 1914 року.

Історія[ред.ред. код]

Невдала спроба німецьких військ глибоким фланговим маневром прорватися вглиб Франції, в так званому «бігові до моря», примусила кайзерівське керівництво перейти до оборони від Північного моря до швейцарського кордону та закріпитися за суцільною лінією окопів і укріплених позицій, котрі поступово все більш і більш ускладнювалися. Водночас французьке вище командування, усвідомлюючи економічну важливість багатих регіонів Бельгії і областей на північному сході Франції, що опинилися під окупацією, намагалося скористатися ситуацією та, попри власній виснаженості в живій силі й техніці, провести наступальну операцію на цьому стратегічному напрямку та спробувати звільнити регіон Артуа. До уваги бралося також те, що в цей час німці паралельно проводили новий наступ проти росіян на Східному фронті, й були вкрай обмежені у потужних резервах на Заході. Більш того, розвідка доповідала, що німці перекинули від чотирьох до шести корпусів на Східний фронт.

Суворі погодні умови та погана організація матеріально-технічного забезпечення зірвали організований наступ в Артуа, тільки 17 грудня 1914 року французькі війська 10-ої армії генерала Луї де Мо-Юї атакували позиції 6-ої армії генерала князя Рупрехта Баварського. Розрізнені дії французьких частин особливо поблизу Аррасу та Вімі Рідж зривалися добре організованою оборонною тактикою кайзерівських військ. XXXIII-му корпусу французького генерала Філіппа Петена вдалося навіть захопити першу німецьку лінію, але погані погодні умови і відсутність артилерійської підтримки завадили французам у подальшому прориві ворожих рубежів.

25 грудня розпочався сезон дощів і густого туману, який звів нанівець усі подальші спроби наступу. 4 січня 1915 французькі війська, здобувши мізерні територіальні завоювання, припинили подальші бойові дії. Тим часом, наступ у Шампані французької 4-ої армії, який почався 20 грудня 1914 року, також зазнав повного провалу.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Виноски
Джерела

Література[ред.ред. код]

  • G. D. Sheffield, War on the Western Front, Osprey Publishing, 2007, p. 55, ISBN 978-1-84603-210-3.
  • Humphries, M. O.; Maker, J. (2010). Germany's Western Front, 1915: Translations from the German Official History of the Great War II (1st ed.). Waterloo Ont.: Wilfrid Laurier University Press. ISBN 978-1-55458-259-4.
  • Ian Sumner, French Poilu 1914-18, Osprey Publishing, 2009, p. 6, ISBN 978-1-84603-332-2.