Першотравневий масив

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Першотравневий масив
Київ
Першотравневий масив
Загальна інформація
50°26′01″ пн. ш. 30°27′35″ сх. д. / 50.43361° пн. ш. 30.45972° сх. д. / 50.43361; 30.45972Координати: 50°26′01″ пн. ш. 30°27′35″ сх. д. / 50.43361° пн. ш. 30.45972° сх. д. / 50.43361; 30.45972
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Район Солом'янський
Адмінодиниця Київ
Площа 121,6 га
Поштовий індекс 03049, 03186, 03087
Головні вулиці Чоколівський бульвар, вулиці Єреванська, Уманська
Заклади освіти
та культури
будинок культури УТОГ, театр «Дивний замок»
Парки парк «Супутник», парк «Юність»
Транспорт
Метрополітен Kyiv Metro Line 1.svg «Шулявська»,
Kyiv Metro Line 1.svg «Вокзальна»
Залізнична інфраструктура з. п. Караваєві Дачі
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap 421866 ·R (Київ)
Карта
Першотравневий масив. Карта розташування: Київ
Першотравневий масив
Першотравневий масив
Першотравневий масив (Київ)

Першотравне́вий маси́в — перший житловий масив міста Києва.
Масив входить до широких меж історичної місцевості Чоколівки та розташований на місці колишнього Кадетського гаю.
Територія першотравневого масиву обмежується Чоколівським бульваром, вулицями Єреванською, Уманською, Ушинського, а також Повітрофлотським проспект, та залізницею Київ-Фастів. Історія

Історія[ред. | ред. код]

Назва масиву походить від колишнього селища імені Першого Травня, що було засноване у 1925 році товариством робітників-залізничників. Малоповерхова садибна забудова селища була зосереджена у кварталі між теперішніми Повітрофлотським проспектом, Чоколівським бульваром та вулицею Авіаконструктора Антонова. Уся вона була знесена у 1970-х — на початку 1980-х років.


Будівництво Першотравневого масиву розпочалося у 1956 році на місці городів та полів. Авторами проекту масиву були архітектори О. І. Заваров, С. Б. Шпільт та Л. Г. Стависька[1]. В ході будівництва було знесено більшу частину будинків першої половини 20 століття (в період з 1960-х до 1980-х років).

Процес забудови Першотравневого ускладнювався наявним рельєфом даної території. Впродовж 1959–1960 років було збудовано другу, а впродовж 1961–1963 років — третю чергу масиву, друга та третя черги — це забудова класичними «хрушовками». Пізніше, у 2-й половині 1960-х та у 1970-ті роки у східній частині масиву було зведено і 9- та 14-поверхові будинки.

Квартали першої черги були зведені впродовж 1957–1959 років. Загальна площа новобудов склала 33 га. В першу чергу забудовувалися квартали у межах Чоколівського бульвару, вулиць Єреванської, Міцкевича, Петровського, Іскрівської та Уманської. Окремий квартал було відведено під територією школи та шкільного стадіону.
Першотравневий масив забудовувався хрущовками ранніх типів. Вони мали покращене планування, більші вікна та вищі стелі. На відмінну від пізніших проектів економічного житла, «хрущівки» Першотравневого масиву зберігали певні ознаки архітектурного оздоблення. У подальшому будь-який декор був усениний з фасадів «хрущівок», оскільки риторика будівництва житла «без надмірностей» набирала все більших обертів.

Файл:Першотравневий масив (1960-ті рр.).jpg
Першотравневий масив (1960-ті рр.)

Під час зведення другої та третьої черги було застосовано прийом «пірамідального» завершення пагорба, що сприяло утворенню замкнутої панорами Першотравневого масиву. Суцільний ансамбль протяжністю 2.6 км було зведено зі сторони залізничної дороги. Будинки на схилах вулиці Ушинського створили потужний архітектурний акцент та були спроектовані з урахуванням різних точок огляду. А 16-поверхові житлові будівлі між Чоколівським бульваром та залізничною колією усунили занадто широкі та незатишні проміжки між наявними «хрущівками».

Наприкінці 1970-х квартали Першотравневого масиву були представлені озелененими просторами з мережею алей та доріжок, дитячими та фізкультурними майданчиками. У відсотковому співвідношенні, забудова масива була наступна: будинки — 15% території, 57% — зелені насадження, 28% — вулиці та міжквартальні проїзди.

Парки та зелені зони[ред. | ред. код]

  • Першотравневий парк

У 1959-1963 рр. на частині території Першотравневого масиву росла велика кількість дубів, що були залишками колишнього Кадетського Гаю.(вулиця Уманська, вулиця Пітерська, вулиця Єреванська, вулиця Іскрівська). Після завершення будівництва масиву, зелений простір отримав співзвучну назву — Першотравневий парк.

  • Парк «Юність»
  • Парк «Супутник»
  • Дуб Фролкіна
  • Ротонда «Біла вежа»
  • Сквер Ушинського
  • Стоянка-музей військової техніки

Заклади культури[ред. | ред. код]

Заклади освіти[ред. | ред. код]

  • Національний університет оборони України імені Івана Черняховського
  • Технічний Ліцей НТУУ «КПІ»
  • Київське вище професійне училище швейного та перукарського мистецтва
  • Гімназія біотехнологій №177
  • Гімназія № 178
  • Середня загальноосвітня школа №166
  • Середня загальноосвітня школа №149
  • Заклад дошкільної освіти №648
  • Заклад дошкільної освіти №344
  • Заклад дошкільної освіти №17

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Частика зйомок фільму «Прощавайте, голуби» відбувалася на території тоді ще недобудованого Першотравневого масиву, а саме на вулиці Авіаконструктора Антонова, вулиці Уманській та Чоколівському бульварі.
  • У подвір’ї житлового будинку на вулиці Уманській, 47, був відкритий дитячий басейн. Його було споруджено наприкінці 1950-тих, по завершенню першої черги будівництва масиву. Цей басейн став унікальним явищем, адже ні до, ні після подібного в Києві не було. У 1970-тих рр. басейн реконструювали: додано павільйон із допоміжними приміщеннями, збільшено ванну (25×10 м із 4-ма доріжками). Басейн працював протягом цсього року. У 1990-х рр. басейн було закрито назавжди.


Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]