Період 7 періодичної системи елементів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

До сьомого періоду періодичної системи належать елементи сьомого рядка (або сьомого періоду) періодичної системи хімічних елементів. Будова періодичної таблиці заснована на рядках для ілюстрації повторюваних (періодичних) тенденцій у хімічних властивостях елементів при збільшенні атомного номера: новий рядок починається тоді, коли хімічні властивості повторюються, тобто елементи з аналогічними властивостями потрапляють до одного вертикального стовпчика — групи періодичної системи.

Усі атоми сьомого періоду періодичної системи мають сім електронних оболонок. Зовнішня (сьома) електронна оболонка може бути занята максимально 32 електронами (оганесон — [Rn] 5f14 6d10 7s2 7p6). Таким чином сьомий період містить 32 хімічних елементи (стільки ж, скільки і попередній), в тому числі включає особливу групу елементів — актиноїди. У нього входять: францій, радій, актиній, торій, протактиній, уран, нептуній, плутоній, америцій, кюрій, берклій, каліфорній, ейнштейній, фермій, менделєвій, нобелій, лоуренсій, резерфордій, дубній, сиборгій, борій, гассій, мейтнерій, дармштадтій , рентгеній, коперницій, ніхоній, флеровій, московій, ліверморій, теннессин і оганесон .

Всі елементи сьомого періоду є радіоактивними. Цей період містить найважчий елемент, що зустрічається на Землі в природному вигляді — уран. Більшість наступних елементів були синтезовані штучно. Хоча деякі з них (наприклад, плутоній) тепер доступні в багатотонних кількостях, більшість з них вкрай рідкісні і отримані лише в кількостях кілька мікрограмів або навіть менше. Деякі з останніх елементів синтезовані в лабораторіях зовсім недавно в кількості декількох атомів.

Хоча рідкість багатьох з цих елементів означає, що експериментальних результатів накопичено не так багато, але вже зараз можна сказати, що тенденції в поведінці по групах в 7 періоді, по всій видимості, менш виражені в порівнянні з іншими періодами. Хоча францій і радій дійсно показують типові (і навіть найбільш різко виражені) властивості груп 1 і 2 відповідно. Актиноїди демонструють набагато більшу різноманітність поведінки і ступені окиснення, ніж лантаноїди. Попередні дослідження показують, що елемент групи 14 флеровій (що знаходиться в таблиці періодичної системи хімічних елементів під свинцем), напевно буде інертним газом, а не металом, а елемент групи 18 оганесон, ймовірно не є інертним газом. Ці особливості періоду 7 можуть бути пов'язані з низкою факторів, в тому числі значним впливом спін-орбітальної взаємодії та релятивістських ефектів і також викликані дуже високим позитивним електричним зарядом їх масивних атомних ядер.

Цей період має велику кількість винятків із правила Маделунга, до них відносяться: актиній (Ac), торій (Th), протактиній (Pa), уран (U), нептуній (Np), кюрій (Cm) і можливо, лоуренсій (Lr), дармштадтій (Ds) , берклій (Bk) і резерфордій (Rf).

Елементи[ред. | ред. код]

Хімічні елементи сьомого періоду
Група 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
  I II   III IV V VI VII VIII
Символ 87
Fr
88
Ra
89-103 104
Rf
105
Db
106
Sg
107
Bh
108
Hs
109
Mt
110
Ds
111
Rg
112
Cn
113
Nh
114
Fl
115
Mc
116
Lv
117
Ts
118
Og
Актиноїди 89
Ac
90
Th
91
Pa
92
U
93
Np
94
Pu
95
Am
96
Cm
97
Bk
98
Cf
99
Es
100
Fm
101
Md
102
No
103
Lr
 


Позначення кольорів
Лужні метали Лужноземельні метали Лантаноїди Актиноїди Перехідні метали Постперехідні метали Напівметали Неметали Галогени Інертні гази

Джерела[ред. | ред. код]

  • A.F. Holleman, E. Wiberg, N. Wiberg: Lehrbuch der Anorganischen Chemie. 101. Auflage. Walter de Gruyter, Berlin. New York 1995, ISBN 3-11-0112641-9. Ст. 56—64 (нім.)