Песоцька Маргарита Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Песоцька Маргарита)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маргарита Песоцька
Маргарита Володимирівна Песоцька
На Чемпіонаті Європи 2011 року в Польщі
На Чемпіонаті Європи 2011 року в Польщі
На Чемпіонаті Європи 2011 року в Польщі
Загальна інформація
Громадянство  Україна
Народження 9 серпня 1991(1991-08-09) (32 роки)
Київ
Зріст 175 см
Вага 68 кг
Alma mater Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Спорт
Країна Україна Україна
Вид спорту настільний теніс
Спортивне звання
Майстер спорту України міжнародного класу
Майстер спорту України міжнародного класу
Команда KTS Tarnobrzegd
Нац. збірна Україна Україна
Тренери Песоцька М.А.
Участь і здобутки
Найвищий рейтинг ITTF: 34
ФНТУ: 1
CMNS: Песоцька Маргарита Володимирівна у Вікісховищі

Маргари́та Володи́мирівна Песо́цька (нар. 9 серпня 1991(19910809)) — українська настільна тенісистка, триразова призерка чемпіонатів Європи в одиночному розряді, бронзова призерка чемпіонату Європи 2015 року у складі збірної України[1], чемпіонка та призерка чемпіонатів України, учасниця літніх Олімпійських ігор. Майстер спорту України міжнародного класу (2006).

У юніорах та кадетах[ред. | ред. код]

Маргарита народилася 9 серпня 1991 року у Києві в спортивній родині, мати — Маргарита Песоцька-старша, професійно грала у настільний теніс.

Займатися настільним тенісом Рита почала у трирічному віці у Польщі, де в той час грала її мати. У 7 років стала чемпіонкою Польщі серед міні-кадетів. У 10 років сім'я повернулася до Києва. Маргарита тричі поспіль вигравала чемпіонати України у своєму віці. В 11 років вона стала майстром спорту[2] та дебютувала на міжнародному рівні у Москві на кадетському чемпіонаті Європи.

2004 року на чемпіонаті Європи серед кадетів у Будапешті (Угорщина) перемогла в парному розряді (з румункою Єлізабет Самара). 2005 року в Остраві (Чехія) отримала срібло у міксті. У 2006 році в Сараєво Маргарита завоювала 3 золоті медалі: в одиночному, парному (зі словачкою Барборою Блазовою) та у командному заліку. Того ж року перемогла на World Cadet Challenge у Санто-Домінго[3].

На молодіжному чемпіонаті Європи 2008 року в Терні повторила свій успіх 2006 року, але вже як юніорка, загалом виборола три золоті медалі: в одиночному, парному (знов зі словачкою Барборою Блазовою) та в командному заліку (Поліна Трифонова, Ірина Моцик, Євгенія Васильєва, Валерія Степановська)[4]. У шістнадцятирічному віці Маргарита отримала звання Майстер спорту України міжнародного класу. 2009 року у Празі Маргарита захистила титул чемпіонки серед юніорів.

2006 року у Бремені (Німеччина) дебютувала на чемпіонатах світу.[5]

У професіоналах[ред. | ред. код]

З 14 років Маргарита входила до складу дорослої збірної України. У 2006 році очолила український рейтинг.[6]

У 2008 році Маргарита брала участь у літніх Олімпійських іграх в Пекіні (Китай). Вдало пройшла кваліфікацію, перемігши Марину Шумакову (Казахстан), проте у першому колі поступилась представниці Іспанії Фенг Жу.

У жовтні 2009 року на дорослому чемпіонаті Європи в Штутгарті неочікувано перемогла по ходу турніру майже всіх сильніших суперниць (14, 20, 5, 1, 10 позиції в рейтингу), програла лише у фіналі, виборола срібло та стала наймолодшою призеркою в історії європейських чемпіонатів[7]. Ця медаль стала першою для незалежної України у змаганнях із настільного тенісу серед дорослих.

У 2011 року Маргарита на чемпіонаті Європи у Сопоті — Гданську виборола бронзову медаль в одиночному розряді[8]. Навесні 2012 року Маргарита у складі владивостоцького клубу «Дальэнергосетьпроект» виборола срібло кубку ETTU, а влітку брала участь у літніх Олімпійських ігор 2012 року в Лондоні. Стартувала відразу з другого раунду, де перемогла тенісистку з Іспанії Сару Рамірес. У третьому раунді поступилась представниці Нідерландів Джіао Лі.[9]

У 2015 разом з Тетяною Біленко та Ганною Гапоновою у складі збірної України виборола бронзову медаль чемпіонату Європи.[10]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

В Україні виступала за «Етрекс» (Київ)[11], а також за алчевський клуб «Донбасс-ШВСМ», з яким стала чемпіонкою України[12].

У сезоні 2021/22 також буде представляти Linz AG Froschberg.[21]

Досягнення[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]


Змагання Рік Місто Держава одиночні парні мікст командні
Чемпіонат Європи 2020 Варшава POL Півфінал
Europe Top 16 Cup 2020 Монтре SUI 4
Чемпіонат Європи 2018 Аліканте SPA Срібло
Чемпіонат Європи 2015 Єкатеринбург RUS 32 Півфінал
Чемпіонат Європи 2012 Гернінг DEN 16 32
Чемпіонат Європи 2011 Гданськ-Сопот POL Півфінал
Чемпіонат Європи 2009 Штутгарт GER Срібло
Молодіжний Чемпіонат Європи (Кадети) 2006 Сараєво BIH Золото Золото 1
Молодіжний Чемпіонат Європи (Кадети) 2005 Острава CZE Срібло
Молодіжний Чемпіонат Європи (Кадети) 2004 Будапешт HUN Золото
Молодіжний Чемпіонат Європи (Юніори) 2009 Прага CZE Золото
Молодіжний Чемпіонат Європи (Юніори) 2008 Терні ITA Золото Золото 1
Олімпійські ігри 2012 Лондон ENG 32
Олімпійські ігри 2008 Пекін CHN 128
World Tour Platinum 2020 Будапешт HUN
World Tour Platinum 2020 Магдебург GER
World Tour Platinum 2019 Лінц AUT 128
World Tour Platinum 2019 Бремен GER 32
World Tour 2019 Стокгольм SWE кваліфікація 32
World Tour 2019 Оломоуць CZE 32
World Tour 2019 Панагюриште BUL кваліфікація 32
World Tour 2019 Кувейт KUW 32
World Tour 2019 Будапешт HUN кваліфікація 32
World Tour 2018 Стокгольм SWE кваліфікація 64
World Tour 2018 Лінц AUT 32
World Tour 2018 Оломоуць CZE кваліфікація 64
World Tour 2018 Будапешт HUN група
World Tour 2017 Магдебург GER група
World Tour 2016 Берлін GER кваліфікація
GAC Group World Tour 2015 Вельс AUT 64
GAC Group World Tour 2015 Бремен GER кваліфікація
World Tour 2014 Оломоуць CZE 32
World Tour 2014 Магдебург GER 16
World Tour 2014 Кувейт KUW 32
World Tour 2013 Доха QAT 16
World Tour 2012 Бремен GER 32
World Tour 2012 Веленє SLO 64
Pro Tour 2011 Швехат AUT 16
Pro Tour 2011 Альмерія ESP 32
Pro Tour 2011 Владиславово POL 64
Pro Tour 2011 Дортмунд GER 64
Pro Tour 2011 Доха QAT 64
Pro Tour 2011 Веленє SLO 32
Pro Tour 2010 Варшава POL 64
Pro Tour 2010 Budaörs HUN 64
Pro Tour 2010 Берлін GER 64
Pro Tour 2010 Веленє SVN 32 16
Pro Tour 2009 Варшава POL 32
Pro Tour 2009 Мінськ BLR чвертьфінал
Pro Tour 2008 Веленє SVN 64
Pro Tour 2007 Стокгольм SWE 64
Pro Tour 2007 Санкт-Петербург RUS 64
Pro Tour 2006 Санкт-Петербург RUS 64
Чемпіонат Світу 2019 Будапешт HUN 64
Чемпіонат Світу 2013 Париж FRA 32 64
Чемпіонат Світу 2012 Дортмунд GER 19
Чемпіонат Світу 2011 Роттердам NED 64
Чемпіонат Світу 2010 Москва RUS 17
Чемпіонат Світу 2009 Йокогама JPN 128 128
Чемпіонат Світу 2008 Гуанчжоу CHN 23
Чемпіонат Світу 2007 Загреб HRV 128 64 64
Чемпіонат Світу 2006 Бремен GER 26
Jugend-Weltmeisterschaft 2007 Пало-Альто USA 16
World Junior Circuit 2007 Cetniewo POL Півфінал
World Cadet Challenge 2005 Санто-Домінго DOM Золото

Різне[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Жіноча збірна України з настільного тенісу — бронзовий призер першості Європи. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
  2. ↑ Критерий - класс, а не возраст. www.tabletenis.narod.ru. Архів оригіналу за 26 лютого 2004. Процитовано 23 серпня 2020.
  3. ↑ 01.11.2005 - Кризисный Санто-Доминго назвал чемпионов World Cadet Challenge и ITTF World Junior Circuit 2005 года · Настольный теннис, RUSTT.ru. www.rustt.ru. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  4. ↑ Владимир Геворгизов: «Сборные многих стран мира полностью укомплектованы китайцами». glavred.info (рос.). Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  5. ↑ https://ranking.ittf.com/#/players/profile/107321/stats [Архівовано 6 липня 2020 у Wayback Machine.] [[https://web.archive.org/web/20121016191830/http://www.ittf.com/ittf_stats/All_events3.asp?ID=9399 Архівовано 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.]] [Архівовано 2012-10-16 у Wayback Machine.](англ.)
  6. ↑ Статистика украинского настольного тенниса[недоступне посилання з Май 2019]
  7. ↑ Евгений Сивый (2009). ПЕСОЦКАЯ: «Китайский синдром почти преодолен». football.sport.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 березня 2020.
  8. ↑ Маргарита Песоцкая — бронзовый призёр ЧЕ по настольному теннису — Теннис — «СпортОнлайн.ua». Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  9. ↑ [Профіль на сайті «Sports-reference.com». (англ.). Архів оригіналу за 16 грудня 2012. Процитовано 28 червня 2015. Профіль на сайті «Sports-reference.com». (англ.)]
  10. ↑ Жіноча збірна України з настільного тенісу - бронзовий призер першості Європи | Чемпіон. web.archive.org. 29 вересня 2015. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 31 серпня 2020.
  11. ↑ Юрій ШЕНКЕР: "Наші тенісистки показують гру 70-х років". web.archive.org. 19 березня 2004. Архів оригіналу за 19 березня 2004. Процитовано 25 серпня 2020.
  12. ↑ Новини :: Федерація настільного тенісу України :: Ukraine Table Tennis Federation. Архів оригіналу за 1 жовтня 2008. Процитовано 8 листопада 2009.
  13. ↑ 09.06.2009 - Завершился суперфинал клубного чемпионата России по настольному теннису 2008-2009 · Настольный теннис, RUSTT.ru. www.rustt.ru. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  14. ↑ Новини :: Федерація настільного тенісу України :: Ukraine Table Tennis Federation [Архівовано 2014-03-08 у Wayback Machine.]
  15. ↑ 21.06.2010 - Завершился финал клубного чемпионата России-2010 по настольному теннису · Настольный теннис, RUSTT.ru. www.rustt.ru. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  16. ↑ 30.05.2011 - Завершился женский суперфинал клубного чемпионата России-2011 по настольному теннису · Настольный теннис, RUSTT.ru. www.rustt.ru. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  17. ↑ 21.05.2012 - Дюссельдорф забрал Кубок ETTU настольного тенниса, ДЭСП остался вторым в сезоне 2011-2012 · Настольный теннис, RUSTT.ru. www.rustt.ru. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020.
  18. ↑ ETTU.org - Linz gathered European dream team. www.ettu.org (нім.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 5 вересня 2020.
  19. ↑ EUROPEAN CHAMPIONS LEAGUE WOMEN 20202/21. https://www.ettu.org/. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
  20. ↑ Ligas. www.uttf.com.ua. Процитовано 28 травня 2021.
  21. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 28 травня 2021.
  22. ↑ Лидеру украинского настольного тенниса предлагали российское гражданство (рос.). xsport.ua. 27 квітня 2014. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 вересня 2015.
  23. ↑ MHTableTennis. Ukraine's Gem Eyes up Euro Gold (en-GB) . Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  24. ↑ Margaryta Pesotska starts at the Europe Top 16. CREATE SUCCESS (en-GB) . Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.


Спортсмен Це незавершена стаття про спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
{{{alt}}} Це незавершена стаття про учасника чи учасницю Олімпійських ігор.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Песоцька_Маргарита_Володимирівна&oldid=40442891