Перейти до вмісту

Петаліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Петаліт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураPtl[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаLiAl(Si₄O₁₀) Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 109.EF.05 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьлисток (давньогрецька мова)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типова місцевістьВикористовуйте природний заповідникd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Петаліт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Петаліт (англ. petalite; нім. Petalit m) — мінерал, алюмосилікат літію каркасної будови. Синонім: касторит.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Від грецьк. «петальон» — пелюстка, листок (J.B.d'Andrada, 1800).

Мінерал вперше був виявлений на острові Уте поблизу (22 км на східний схід) Нюнесхамн у шведській провінції Седерманланд і описаний у 1800 році Жозе Боніфасіо де Андрада е Сільва, який назвав його на честь грецького слова πέταλον [пелюстка], що означає лист, щоб вказати на його ідеальну здатність до розщеплення.

Шведський хімік Юган Арведсон був першим, хто відкрив елемент літій у петаліті в 1817 році.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Li[AlSi4O10]. Містить (%): Li2O — 4,9; Al2O3 — 16,7; SiO2 — 78,4. Типовий для літієвих пегматитів. Домішки практично відсутні.

Сингонія моноклінна. Утворює в пегматитах великі (до 30 — 40 см, іноді до перших м) блоки або ізометричні зерна в складі дрібнозернистих кварц-мікроклін-петалітових агрегатів.

Спайність досконала по (001).

Густина 2,4-2,5.

Твердість 6,0-6,75.

Колір білий з відтінками.

Блиск скляний. Крихкий. Фосфоресціює.

Місцезнаходження типового зразка — Фрайберзька гірнича академія, зразок № 26512.

Утворення та розповсюдження

[ред. | ред. код]

Петаліт — типовий мінерал рідкісно-металічних гранітних пегматитів, де часто асоціює зі сподуменом і ін. літієвими мінералами. Цінна сировина для кераміки. Станом на 2012 рік відомо 90 локалізацій петаліту на планеті [4]

У родов. Бікіта (Зімбабве) є літієвою рудою. Інші знахідки: о. Ельба (Італія), Варутреск (Швеція), Манітоба (Канада), Казахстан, РФ. Інші країни включають Анголу, Ефіопію, Західну Австралію, Китай, Фінляндію, Францію, Італію, Японію, Канаду, Мозамбік, М’янму, Намібію, Португалію, Чехію, Сполучене Королівство (Велика Британія) та Сполучені Штати Америки (США).

Застосування

[ред. | ред. код]

Петаліт, поряд зі сподуменовою та лепідолітовою слюдою, є важливим джерелом літію. В іншому мінерал відомий переважно в колах колекціонерів. Безбарвні різновиди іноді ограновують як дорогоцінні камені (відомий різновид під назвою петаліт котяче око).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]