Петар Кочич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петар Кочич
Петар Кочић
Петар Кочић 2.jpg
Народився 29 червня 1877(1877-06-29)[1]
Stričići[d], Боснія, Османська імперія[2]
Помер 27 серпня 1916(1916-08-27)[1] (39 років)
Белград, Imperial and Royal Military Administration in Serbia[d], Австро-Угорщина[2]
Громадянство (підданство) Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Ottoman flag.svg Османська імперія
Національність серби
Діяльність поет, журналіст і романіст[d]
Alma mater Віденський університет
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Петар Кочич (серб. Петар Кочіћ; 29 червня 1877, Стричичі, Боснія і Герцеговина) — 27 серпня 1916 Белград) — сербський і боснійський письменник, драматург, громадський діяч, новеліст і сатирик. Один з чільних діячів сербської літератури початку XX століття.

У списку «100 найзнаменитіших сербів» Петар Кочич займає 86 місце.

Біографія[ред.ред. код]

Вивчав славістику в Віденському університеті. Викладав в гімназії в Скоп'є. Жив в Сараєво, в кінці життя — в Белграді.

Активний радикальний політик, висловлював незгоду з австро-угорської окупацією батьківщини, а потім анексії Боснії і Герцеговини. Через свої радикальни погляди двічі — в 1907 і 1909 — переслідувався австро-угорською владою, піддавався арештам. У 1910 році був обраний в боснійський парламент.

В історію сербської літератури увійшов як видатний новеліст і сатирик (збірки оповідань «З гір і з передгір'їв», (19021905), «Стогін з Зміяня», (1910), сатирична п'єса «Барсук перед судом» (1904), сатирична повість «Судбіще», 1912, і ін. творів). Творчість Петара Кочича присвячено трагічній долі боснійського селянства, змученого турецьким ігом, феодальної експлуатацією, терором австро-угорської влади. У своїх прозових і драматичних творах передав життя і долі персонажів, а також реалістично і з часткою сатири зображував негативні соціальні наслідки правління Австро-Угорської влади. Його найважливіша робота сатирична п'єса «Борсук перед судом» (1904) («Jazavac pred sudom»), довгий час залишалася на сцені й мала великий успіх у глядачів.

Визнання[ред.ред. код]

Життя і творчість Петара Кочича користуються великою повагою на батьківщині.

  • У кількох містах Сербії і Боснії та Герцеговини в його честь встановлено пам'ятники.
  • Зображення письменника було поміщено на всіх банкнотах динара Республіки Сербської випуску 1993 і національній валюті Боснії і Герцеговини — номіналом 100 конвертованих марок 1998 року.
  • Пошта Югославії в 1977 році випустила марку, присвячену 100-річному ювілею письменника
  • Засновані літературні премії «Кочіћево перо» і «Кочіћева књіга».
  • У період 19801999 років Народна і університетська бібліотека Республіки Сербської носила ім'я Петара Кочича.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Кочич Петар // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Література[ред.ред. код]

  • Богданов М. Б. Сатира Петра Кочича. В кн.: Богданов М. Б. Сербская сатирическая проза конца XIX — начала XX века и некоторые вопросы теории сатиры. М., 1962. (рос.)
  • Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1995. — Т. 3: К-Н. — С. 23-41.