Петар Хубчев

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Петар Хубчев
Petar hubchev.jpg
Особові дані
Народження 26 лютого 1964(1964-02-26) (55 років)
  Гложене, Болгарія
Зріст 185 см
Громадянство Flag of Bulgaria.svg Болгарія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1981–1989 Болгарія «Осам» 249 (26)
1989–1993 Болгарія Болгарія «Левскі» 125 (5)
1994–1996 Німеччина «Гамбург» 65 (2)
1997–2001 Німеччина «Айнтрахт» 107 (2)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1984–1996 Болгарія Болгарія 35 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2003–2004 Болгарія Болгарія (помічник)
2004–2005 Німеччина «Бад-Фільбель»
2005 Болгарія «Славія» (Софія)
2006–2007 Німеччина «Айнтрахт ІІ»
2008 Німеччина «Вольфсбург ІІ»
2009–2011 Болгарія «Чорноморець» (Поморіє)
2011 Болгарія «Ботев» (Пловдив)
2012– Болгарія «Бероє»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Петар Хубчев (болг. Петър Хубчев, нар. 26 лютого 1964) — колишній болгарський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Наразі очолює тренерський штаб команди «Бероє».

Виступав за національну збірну Болгарії, з якою дійшов до півфіналу на чемпіонаті світу 1994 року, а також грав на Євро-1996.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Хубчев закінчив спортивне училище в Ловечі та почав кар'єру гравця в місцевому клубі другого дивізіону «Осам» (зараз клуб носить назву «Літекс»). За «Осам» він зіграв 249 матчів за вісім сезонів у у другому дивізіоні, був помічений тренерами збірної і викликаний у головну команду країни.

1989 року перейшов в софійський «Левскі», в якому за чотири роки виграв чемпіонат Болгарії і два Кубки країни.

На початку 1994 року Хубчев підписав контракт з німецьким «Гамбургом», був один час капітаном команди.

На початку 1997 року болгарин перейшов в «Айнтрахт»[1], якому допоміг у сезоні 1997/98 виграти Другу Бундеслігу та вийти в еліту, де провів з командою ще три сезони. В останньому своєму сезоні (2001/02) грав за дубль «Айнхрахта» в Оберлізі, в 2004 і 2006 роках провів кілька матчів в аматорській лізі за клуб «Італія Енкгайм».

Всього в Бундеслізі зіграв 128 матчів і забив 2 голи.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

25 квітня 1984 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Болгарії в матчі проти збірної Греції, при цьому він був гравцем клубу другого дивізіону.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США, на якому зіграв у всіх 7 матчах і став з командою півфіналістом турніру.

У відбірковому турнірі до Євро-1996 був капітаном збірної і допоміг своїй команді вперше в історії пробитись на чемпіонат Європи. На самому турнірі в Англії Хубчев зіграв два матчі, а його Болгарія не подолала груповий етап.

Останній матч за національну команду провів 1 вересня 1996 року проти збірної Ізраїлю. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала з перервами 13 років, провів у формі головної команди країни 35 матчів.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

У 2003 році Пламен Марков запросив Хубчева як свого помічника до тренерського штабу збірної Болгарії, яка змогла кваліфікуватися на Євро-2004. На турнірі болгари програли всі три матчі у групі із загальним рахунком 1:9, після чого Маркова було звільнено, а Хубчев ще недовго працював помічником нового тренера збірної Христо Стоїчкова.

У 2004—2005 роках недовго тренував нижчоліговий німецький клуб «Бад-Фільбель» з однойменного містечка, після чого короткий час був тренером софійської «Славії».

У 2006 році повернувся в Німеччину, де спочатку тренував дубль «Айнтрахта», а з січня до травня 2008 року — дубль «Вольфсбурга». Після цього став працювати скаутом «вовків»[2].

Влітку 2009 року Хубчев повернувся на батьківщину і став тренером «Чорноморця» (Поморіє), що грав у другому за рівнем дивізіоні Болгарії. В першому ж сезоні він вивів нижчолігову команду до фіналу Кубка Болгарії, де «моряки» поступилися 0:1 клубу «Бероє». У чемпіонаті, однак, команда стала лише сьомою. Проте вже в наступному сезоні «Чорноморець» став другим і здобув право грати в плей-офф за місце в вищій болгарській лізі. У першому матчі плей-оф команда Петара перемогла «Спортіст» (Своге) з рахунком 2:1, а в другому обіграла з рахунком 3:0 клуб «Відіма-Раковскі». Завдяки цьому клуб вперше в історії вийшов до найвищого болгарського дивізіону, але в підсумку зіграти там не зміг, оскільки болгарський футбольний союз не дав клубу ліцензії[3].

Через незгоду з цим рішенням Хубчев подав у відставку і разом зі своїм тренерським штабом перейшов у «Ботев» (Пловдив)[4]. Тим не менше, тут він працював лише протягом п'яти місяців і в жовтні 2011 року був звільнений через незадовільні результати.

Навесні 2012 року Хубчев був призначений технічним та спортивним директором клубу «Бероє»[5], а у жовтні того ж року він зайняв пост тренера команди[6] і виграв в травні 2013 року болгарський кубок, обігравши у фіналі в серії пннальті «Левскі». У липні він також зміг виграти перший в історії команди суперкубок Болгарії, обігравши також по пенальті чемпіонів країни «Лудогорець».

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

Індивідуальні[ред. | ред. код]

  • Почесний громадянин міста Ловеч від 14 липня 1994 року. «За досягнутий великий успіх на чемпіонаті світу в США в 1994 році»[7].
  • Почесний громадянин міста Стара Загора від 26 вересня 2013 року. За виграш «Бероє» під керівництвом Хубчева кубка і суперкубка Болгарії[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Houbchev, Petar (German). kicker.de. Процитовано 29 December 2011. 
  2. http://www.presseportal.de/pm/21573/1217224/vfl_wolfsburg_fussball_gmbh
  3. Sportal.bg: Изхвърлиха Черноморец Поморие от «А» група (Dostęp 16 czerwca 2011)
  4. Sportal.bg: Петър Хубчев: Разбрал съм се, няма да крада от Поморие за Ботев (Dostęp 16 czerwca 2011)
  5. Петър Хубчев пое «Берое» (виж видео)
  6. В Берое вдигнаха мерника на Хубчев, бъдещето на треньора неясно (Bulgarian). topsport.bg. Процитовано 27 October 2014. 
  7. Почетните граждани на Ловеч, Регионален исторически музей — Ловеч, съставител Капка Кузманова ИК «Витал», Вт. 2009, с. 123—124. ISBN 978-954-8259-84-2
  8. Петър Хубчев получи отличието «Почетен гражданин на Стара Загора» Гонг (23 октомври 2013)

Посилання[ред. | ред. код]