Перейти до вмісту

Петер Сіярто

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Петер Сіярто
угор. Szijjártó Péter Редагувати інформацію у Вікіданих
Міністр закордонних справ та торгівлі Угорщини
23 вересня 2014 — 12 травня 2026
ПрезидентЯнош Адер
Каталін Новак
Ласло Кевер (в. о.)
Тамаш Шуйок
Прем'єр-міністрВіктор Орбан
ПопередникТібор Наврачич
НаступникАніта Орбан (як міністерка закордонних справ)
Президент Комітету міністрів Ради Європи
21 травня 2021 — 17 листопада 2021
ПопередникГайко Маас
НаступникЛуїджі Ді Майо
Народився30 жовтня 1978(1978-10-30) (47 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Комаром, Комаром-Естергом, Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик, дипломат, міністр Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Корвіна (2002) і Czuczor Gergely Bencés Gimnáziumd (1997) Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяФідес — Угорський громадянський союз[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Петер Сіярто (угор. Szijjártó Péter; нар. 30 жовтня 1978(19781030), Комаром) — угорський консервативний політик, колишній Міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі (з 23 вересня 2014 року до 12 травня 2026 року), має ступінь магістра в галузі міжнародних відносин, був членом Національних зборів з 2002.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в заможній родині. Провівши півтора року в Сполучених Штатах, отримав середню освіту в гімназії Цуцор Ґерґель Бенцеш міста Дьйор. 1997 року закінчив Будапештський університет економічних наук та державного управління (нині Університет Корвіна), вивчав міжнародні відносини та спортивний менеджмент.

Почав свою політичну кар'єру 1998 року, коли його обрали членом Муніципальних зборів міста Дьйор. Був одним із засновників і першим головою молодіжної організації Фідес у Дьйорі, 2001 року став віцепрезидентом національної організації.

Був особистим речником Прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з 2010 до 2012 року.

5 листопада 2020 Петер Сіярто захворів на коронавірус; тоді перебував із візитом у Камбоджі і зустрічався з високопосадовцями Камбоджі.[2] Прем'єр-міністр Камбоджі Гун Сен і чотири міністри пішли на карантин.

Невдовзі після поразки партії Фідес на парламентських виборах 2026 року, у липні Сіярто склав свій депутатський мандат та працевлаштовується до китайського автовиробника BYD Auto.[3]

Погляди

[ред. | ред. код]

Як і Орбан, Сіярто поширює євроскептицизм а також російську пропаганду у питаннях щодо України та Грузії.[4]

28 жовтня Петер, коментуючи результат парламентських виборів в Грузії, які, ймовірно, сфальсифікувала правляча партія позбавивши опозицію більшості[5], розсипався у компліментах на адресу проросійської партії влади «Грузинська мрія», а опозицію назвав «призначеною Брюсселем».[6] 11 грудня Глава МЗС Угорщини пообіцяв блокувати санкції ЄС проти грузинських посадовців.[7]

Петер Сіярто звинувачує Сороса у проблемах Угорщини та Європи, у тому числі проблему з мігрантами[8], у січні 2025 року назвав Дональда Туск «агентом Сороса» через слова про блокування Угорщиною санкцій (Туск заявив, що дії угорського прем’єра Віктора Орбана щодо санкцій проти РФ схожі на гру в команді кремлівського правителя).[9]

Сійярто лобіював постачання російських енергоресурсів в Угорщину.[10]

Політика стосовно України

[ред. | ред. код]

28 вересня 2018 року потрапив до бази сайту «Миротворець».[11]

На думку МЗС України, озвучену у жовтні 2020, заяви Петра Сіярто містять моменти втручання у внутрішні питання України.[12]

Під час російського повномасштабного вторгнення

[ред. | ред. код]

Під час російського повномасштабного вторгнення Сійярто регулярно відвідував Москву, Санкт-Петербург і Мінськ.[13]

У березні 2022 року Петер Сіярто заявив що Україна втручається у внутрішні справи Угорщини.[14]

У січні 2025 року Сійярто гнівно відреагував на зареєстрований у парламенті України законопроєкт про призупинення транзиту російських нафти й газу на час воєнного стану.[10] У жовтні 2025 року Сійярто виступив на організованому РФ заході у Мінську, розпочавши свою промову російською мовою, зазначивши: «шлях до безпечного та успішного діалогу веде через Євразію».[13]

Станом на березень 2026 року Сійярто з початку російського повномасштабного вторгнення в Україну відвідав Москву 16 разів. За даними The Washington Post Петер Сійярто під час перерв у засіданнях ЄС регулярно телефонує своєму російському колезі Сергію Лаврову, передаючи «оперативні звіти про обговорення» та можливі рішення. Журналістами були оприлюднені стенограми розмов Сіярто з Лавровим, у яких Сіярто неодноразово діяв в інтересах Кремля на зустрічах та зустрічах лідерів Європейського Союзу протягом останніх років і докладав зусиль для виключення з санкційного списку ЄС російських олігархів та організацій.[15][16][17]

16 липня 2026 року стало відомо що проти колишнього глави МЗС Петера Сійяртоведеться розслідування щодо зв’язків з Росією.[18]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден Пошани (Молдова, 7 грудня 2020) — на знак глибокої вдячності за значний внесок у розвиток та зміцнення молдовсько-угорських відносин дружби й співпраці та співпраці в проведенні соціально-економічних акцій у Республіці Молдова[19]
  • Орден Дружби (Росія, 18 листопада 2021) — за великий особистий внесок у розвиток російсько-угорських відносин та промислово-інвестиційного співробітництва[20].
  • Орден Сербського прапора (Сербія, 2021)[21]
  • Орден Достук (Киргизстан, 29 квітня 2022)[22]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Парламент Угорщини Parliamentary Information System
  2. ↑ Прем'єр Камбоджі і міністри в карантині через коронахворого главу МЗС Угорщини [Архівовано 5 листопада 2020 у Wayback Machine.], Європейська правда, 5 листопада 2020
  3. ↑ Cійярто здав депутатський мандат, бо знайшов нову роботу. Європейська правда (укр.). Процитовано 15 липня 2026.
  4. ↑ Україна закликала Брюссель з’ясувати, чому Сіярто поширює дезніформацію проти ЄС. ГЛАВКОМ (укр.). 15 вересня 2023. Процитовано 28 жовтня 2024.
  5. ↑ Президентка Грузії не визнала результати парламентських виборів та покликала громадян на протест ➜ ZMINA. zmina.info (укр.). 28 жовтня 2024. Процитовано 28 жовтня 2024.
  6. ↑ Сійярто зрадів, що “ставленики Брюсселя” програли в Грузії. Європейська правда (укр.). Процитовано 28 жовтня 2024.
  7. ↑ Глава МЗС Угорщини обіцяє блокувати санкції ЄС проти грузинських посадовців. Європейська правда (укр.). Процитовано 11 грудня 2024.
  8. ↑ Alarm in Hungary over 'intimidatory' list of ‘Soros mercenaries’. euronews (англ.). 12 квітня 2018. Процитовано 29 січня 2025.
  9. ↑ Сійярто назвав Туска “агентом Сороса” через слова про блокування Угорщиною санкцій. Європейська правда (укр.). Процитовано 29 січня 2025.
  10. 1 2 Угорщина натякнула, що закриє Україні шлях до ЄС через зупинку транзиту енергоресурсів. Європейська правда (укр.). Процитовано 9 січня 2025.
  11. ↑ Голова МЗС Угорщини потрапив до бази "Миротворця" (укр.). Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018.
  12. ↑ Будапешт підтвердив втручання у внутрішні справи України – МЗС про заяву Сійярто. Радіо Свобода. 25 жовтня 2020. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.
  13. 1 2 Глава МЗС Угорщини вчергове прилетів у Мінськ, де зустрічається з Лавровим. Європейська правда (укр.). Процитовано 29 жовтня 2025.
  14. ↑ Свобода, Радіо (29 березня 2022). МЗС України відкидає заяви Сійярто про втручання Києва у справи Угорщини. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 17 травня 2023.
  15. ↑ Глава МЗС Угорщини передає Росії «оперативні звіти» із засідань ЄС — The Washington Post. Militarnyi (укр.). Процитовано 23 березня 2026.
  16. ↑ WP: Сійярто телефонував Лаврову під час перерв на засіданнях ЄС, щоб надавати "живі звіти". LIGA.net (укр.). 21 березня 2026. Процитовано 23 березня 2026.
  17. ↑ ЗМІ опублікували стенограми розмов Сіярто з Лавровим: угорський міністр обіцяв скасування санкцій і захист російських інтересів.
  18. ↑ Мадяр: Угорщина розслідує зв’язки Сійярто з Росією. Європейська правда (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  19. ↑ PREȘEDINTELE REPUBLICII MOLDOVA DECRET Nr. 1868 din 07-12-2020 privind conferirea „Ordinului de Onoare” domnului Péter SZIJJÁRTÓ. Міністерство юстиції Молдови (румунською) . 7 грудня 2020. Процитовано 3 квітня 2022.
  20. ↑ Путін нагородив очільника МЗС Угорщини орденом Дружби. Лівий берег (українською) . 18 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2022.
  21. ↑ Srna (29 червня 2021). Vučić odlikovao i Sijarta, Mandića, umetnike preminule od korone... N1 (sr-RS) . Процитовано 30 січня 2024.
  22. ↑ Награжденный | Портал Государственных наград. nagrada.srs.kg. Процитовано 30 січня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Петер Сіярто
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петер_Сіярто&oldid=48403345