Петраківський Олександр Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Петрович Петраківський
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png Полковник(Посмертно)
Капітан Олександр Петраківський.jpg
Загальна інформація
Народження 4 червня 1988(1988-06-04)
Житомир, Українська РСР, СРСР
Смерть 29 серпня 2021(2021-08-29) (33 роки)
Хмельницький, Україна
Alma Mater АСВ ім. Сагайдачного
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Emblem of the Ukrainian Special Operations Forces.svg ССО України
Формування
Нарукавний знак 8 окремого полку спеціального призначення.png
 8 ОП СпП
Війни / битви
Командування
Нарукавний знак 8 окремого полку спеціального призначення.png
 8 ОП СпП, командир роти
Нагороди та відзнаки
Герой України

Олекса́ндр Петро́вич Петракі́вський (4 червня 1988(19880604), м. Житомир — 29 серпня 2021) — український військовослужбовець, полковник, командир роти 8-го окремого полку спеціального призначення, учасник російсько-української війни. Герой України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї військових. Батько Петро і мати Тетяна — полковники.

Закінчив середню школу № 2 в м. Ізяслав Хмельницької області. Під час навчання у школі відвідував парашутний гурток «Каскад». Ще до вступу до військового вишу здійснив понад 100 стрибків з парашутом.

Навчався в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів) на факультеті аеромобільних військ за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів», яку закінчив у 2009 році.

Уся його родина обрала військову професію батьків. Дружина Галина — курсант Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, сестра Світлана та її чоловік — офіцери.

Війна на сході України[ред. | ред. код]

Капітан Олександр Петраківський очолював групу спеціального призначення Оперативного командування «Північ» Збройних Сил України. 20 липня 2014 року розвідувальна група під його керівництвом, забезпечуючи проходження колони техніки Збройних Сил та сил добровольчого батальйону «Айдар» до аеропорту Луганська, виявила засідку в районі міста Щастя і вступила у бій, що дозволило забезпечити проходження колони запасним шляхом. В ході бою Олександр Петраківський отримав важке поранення голови, однак продовжував керувати діями групи, виносив поранених у безпечне місце.

З 2014 року прикутий до ліжка. Проходив лікування у Львові, Польщі, в Ізраїлі та США (госпіталь у Х'юстоні). Станом на червень 2018 проходив складну реабілітацію у Науково-практичному центрі нейрореабілітації «Nodus» (Бровари)[1], з березня намітився прогрес. За оцінками лікарів, на повне відновлення функцій знадобиться ще не менше двох років[2].

31 липня 2018 року присвоєне військове звання «підполковник»[3].

29 серпня 2021 року, після тривалої боротьби за життя, помер[4][5].

30 серпня 2021 Олександру Петровичу Петраківському указом міністра оборони №407 присвоєно чергове військове звання, «полковник» (посмертно).

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Герой України Олександр Петраківський після важкого поранення повертається до повноцінного життя // Сайт «Nodus», 21 червня 2018. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  2. Жахливо скалічений в АТО Герой України Петраківський здивував медиків неочікуваним прогресом у реабілітації // ТСН, 21 червня 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 24 червня 2018. 
  3. Є надія, що організм воїна після тривалої коми «пробудиться»… // «Високий замок», 3 серпня 2018. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. 
  4. Сім років боровся за життя. Помер важкопоранений ветеран війни з Росією. 29.08.2021, 12:55. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021. 
  5. Після тривалого лікування помер Герой України, підполковник Олександр Петраківський Архівовано 29 серпня 2021 у Wayback Machine.// Укрінформ, 29.08.2021]
  6. Указ Президента України від 4 грудня 2014 року № 918/2014 «Про присвоєння О.Петраківському звання Герой України»

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 137
4 грудня 2014
Наступник:
Майборода Дмитро Олександрович Аніщенко Олександр Григорович