Петренко Олексій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олексій Васильович Петренко
рос. Алексей Васильевич Петренко
Фото
Дата народження: 26 березня 1938(1938-03-26)[1]
Місце народження: с. Чемер, Козелецький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Дата смерті: 22 лютого 2017(2017-02-22)[2] (78 років)
Місце смерті: Москва, Росія
Громадянство: СРСР СРСР
Росія Росія
Національність: українець
Професія: актор театру і кіно
Кар'єра: 1961—2017
Нагороди:
Народний артист Росії
Заслужений артист Росії Державна премія Російської Федерації- 1999 Народний артист України — 1999
Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Орден Пошани
IMDb: ID 0677840
Commons-logo.svg Петренко Олексій Васильович у Вікісховищі

Олексі́й Васи́льович Петре́нко (рос. Алексей Васильевич Петренко, *26 березня 1938, Чемер, Козелецький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР — пом.22 лютого 2017, Москва, Росія) — радянський та російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1984). Народний артист РРФСР (1988). Народний артист України (1999).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 26 березня 1938 у Чемері (Чернігівщина).

Навчався у Харківському театральному інституті (1961, курс І.О. Мар'яненка.

Працював у театрах Запоріжжя (Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара) та Маріуполя (Донецький академічний обласний драматичний театр).

У 1964 актора запросив на свою сцену Ленінградський театр імені Лєнсовєта.

З 1977 року — актор Московського драматичного театру на Малій Бронній.

З 1978 грав на сцені МХАТу. Також в 80-ті роки працював в спектаклях режисера Анатолія Васильєва і московському театрі «Школа сучасної п'єси».

З 1991 року — актор кіностудії ім. М. Горького.

Володів видатним акторським талантом. Втілював в кіно і на сцені різнопланові глибокі драматичні, характерні та яскраві комедійні ролі. Чудово співав і декламував вірші. Любив українські пісні.

Зіграв близько ста ролей в кіно (зокрема, в кількох українських фільмах), серіалах і телеспектаклях. Перший успіх і популярність принесли ролі Григорія Распутіна у фільмі Елема Климова «Агонія» (1974) та Юрія Строганова в картині Олексія Германа «Двадцять днів без війни» (1976).

Знімався в картинах таких майстрів кінематографа, як Сергій Герасимов, Ельдар Рязанов, Георгій Данелія, Григорій Козінцев, Лариса Шепітько, Микита Михалков, Дінара Асанова, Вадим Абдрашитов, Павло Лунгін, Станіслав Говорухін, Віталій Мельников, Володимир Мотиль, Ігор Масленников, Юрій Гримов, Михайло Пташук, Костянтин Єршов та ін.

Лауреат ряду фестивалів та кінопремій.

З 2010 року — член Патріаршої ради з культури (РПЦ).

Помер 22 лютого 2017 року у Москві[3]. Поховання відбулося 27 лютого 2017 року на Ніколо-Архангельському кладовищі міста Москви[4],[5].

Фільмографія[ред.ред. код]

(неповна)

Основні нагороди та відзнаки[ред.ред. код]

Фестивалі та премії [7][ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]