Петриня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петриня
Petrinja
—  Місто  —
Петриня
Міський парк і церква Св. Ловро
Міський парк і церква Св. Ловро
КоординатиКоординати: 45°26′15″ пн. ш. 16°17′24″ сх. д. / 45.4375° пн. ш. 16.29° сх. д. / 45.4375; 16.29: 45°26′15″ пн. ш. 16°17′24″ сх. д. / 45.43750° пн. ш. 16.29000° сх. д. / 45.43750; 16.29000
Країна Хорватія
Жупанія Сісацько-Мославінська
Уряд
 - Міський голова Даринко Думбович
Площа
 - громада 41,64 км²
Населення (2011) [1]
 - громада 24 671
 - місто 15 683
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 44250
Телефонний код(и) 044
Веб-сайт: www.petrinja.hr
Петриня. Карта розташування: Хорватія
Петриня
Петриня

Петриня (хорв. Petrinja) — місто в центральній Хорватії, найбільше в історичній області Бановіна, адміністративно належить до Сісацько-Мославінської жупанії. Розташоване приблизно за 13 км на південний захід від Сісака i 60 км на південний схід від Загреба, при впадінні річечки Петриньчиці в Купу. Населення міста становить 13 801 людина, тоді як муніципалітет Петриня загалом налічує 23 413 жителів (перепис 2001)[2].

Історія[ред. | ред. код]

Будинок фірми «Гаврилович»

Назва Петриня сягає своїм корінням латинського слова petrus, що значить «камінь». За переказами, місто існувало в римську добу в районі кряжу Зринська Гора, який дуже багатий на каміння.

Перший писемний слід Петрині як населеного пункту — це згадка про пільги, надані жителям Петрині славонським герцогом Коломаном у 1240 році. Середньовічна Петриня була за кілька км на південь від сучасного міста на території села Ябуковец. Це село було зруйновано турками, які збудували новий форт над гирлом річечки Петриньчиці, яка впадає в Купу. 10 серпня 1594 р. фортецю було вперше звільнено хорватською армією. Таким чином, 10 серпня став днем подяки Богові і Св. Лаврентію, а цього святого було обрано покровителем парафії та міста Петриня. Після вигнання турків на цьому місці виростає нова Петриня як значний військовий і торговельний центр у межах Військового порубіжжя. Місто дедалі частіше стає місцем масового поселення ремісників і купців, чия поява знаменує початок розвитку міста. У ХХ столітті важливість Петрині слабне на користь сусіднього Сісака, який мав краще транспортне положення, і його раніше охопила індустріалізація. Проте Петриня донині зберігає місцеве значення як центр Бановіни. Після Другої світової війни посилюється економічне зростання міста (особливо м'ясної промисловості — фірма «Гаврилович») та значно збільшується чисельність жителів Петрині (з 6000 мешканців у 1948 році до майже 19000 у 1991). Це також призводить до зміни етнічної структури: Петриня стає з майже виключно хорватського міста двоетнічною з приблизно однаковою часткою хорватів і сербів. Вітчизняна війна сильно спустошила місто — до цього спричинилися бої на початковому етапі війни, а особливо подальша сербська окупація у вересні 1991 року. Місто було визволено 6 серпня 1995 року внаслідок операції «Буря».

Населення[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 24671 осіб[1], 8 з яких назвали рідною українську мову[3]. Населення самого міста становило 15683 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[4]:

Динаміка чисельності населення міста[4]:

Населені пункти[ред. | ред. код]

Крім міста Петриня, до громади також входять:

Клімат[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 11,10°C, середня максимальна – 25,36°C, а середня мінімальна – -5,48°C. Середня річна кількість опадів – 943 мм.[5][6]

Клімат міста
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 6,78 8,50 12,99 17,43 22,24 25,36 24,36 23,60 19,88 14,88 9,54 5,29
Середня температура, °C 0,65 2,37 6,84 11,29 16,10 19,22 20,90 20,13 16,41 11,40 6,08 1,81
Середній мінімум, °C −5,48 −3,78 0,72 5,14 9,96 13,09 17,45 16,65 12,94 7,94 2,61 −1,65
Норма опадів, мм 58 56 64 76 82 93 84 88 86 89 94 73
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.72 1.90 2.30 2.20 2.00 1.89 1.80 1.70 1.66 1.71 1.80 1.80
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4251 7011 10696 15177 19372 21384 22495 19515 14480 8953 4743 3471
Джерело: [5][6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  2. Central Bureau of Statistics. Census 2001. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2011-04-18. 
  3. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  4. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  5. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  6. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання[ред. | ред. код]