Перейти до вмісту

Петришин Олександр Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Петришин Олександр Віталійович
Народився30 квітня 1960(1960-04-30) (66 років)
Городок, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьсуддя, правник Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор юридичних наук
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня

Петришин Олександр Віталійович (30 квітня 1960(19600430), Городок, УРСР)[1] — український правознавець, доктор юридичних наук з 1999, професор з 2000, член-кореспондент АПНУ з 2002, президент Національної академії правових наук України, дійсний член (академік) НАПрН України. Входить до складу Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Член Ради Північно-Східного наукового центру НАН та МОН України, член спеціалізованої вченої ради у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Був членом експертної ради в галузі юридичних наук та Президії ВАК України. Суддя Конституційного Суду України від 21 вересня 2022 року (за квотою Президента України).

Член Комісії з питань правової реформи з 7 серпня 2019 року.[2]

Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2020).[3]

26 листопада 2021 року призначений суддею Конституційного Суду України.[4] 21 вересня 2022 року склав присягу судді Конституційного Суду.[5]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 2003 році Олександр Петришин разом із професором Юрієм Битяком підготував науковий висновок від Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. У висновку він розтлумачив Конституцію України у спосіб, який дозволяв тодішньому президенту Леоніду Кучмі бути обраним Президентом України на третій строк поспіль.

КСУ поклав висновок О. Петришина, серед іншого, в основу відповідного свого рішення, таким чином правило Конституції України про те, що «одна й та сама особа не може бути Президентом України більше, ніж два строки підряд» не було застосовано з урахуванням юридичних принципів дії норм у часі. По суті, з моменту прийняття Конституції, Л. Кучма обирався не більше двох разів, що не є порушенням її норм. І не коректро говорити про обхід норм Конституції, як наводиться в окремих джерелах.[6][7].

У 2019 р. Олександр Петришин «на догоду ВККС підготував аналогічний висновок, у якому стверджував: члени Громадської ради доброчесності не мають права оскаржувати до суду протиправні дії Вищої кваліфкомісії суддів, оскільки самої ГРД немає у реєстрі громадських організацій»[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Упр. культури, національностей, релігій та туризму Хмельниц. облдержадмін.; Хмельниц. ОУНБ; Хмельниц. міська орг. НСК України. Календар знаменних і пам'ятних дат Хмельниччини на 2020 рік : реком. бібліогр. довід. / відп. за випуск: Чабан К. А. — Хмельницький : ФОП Стрихар А. М., 2019. — С. 35. — 156 с. — УДК 006.95(059.3)(477.43)«2020».
  2. ↑ Указ Президента України від 7 серпня 2019 року № 584/2019 «Питання Комісії з питань правової реформи»
  3. ↑ Указ Президента України від 27 червня 2020 року № 254/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  4. ↑ Указ Президента України від 26 листопада 2021 року № 597/2021 «Про призначення О. Петришина суддею Конституційного Суду України»
  5. ↑ 21 вересня. Порядок денний засідань КСУ (затверджений). Відбулося спеціальне пленарне засідання Суду та засідання Першого сенату і колегії суддів // Конституційний Суд України, 21 вересня 2022 р.
  6. ↑ Новий суддя КСУ як науковець дав «зелене» світло на балотування Кучми втретє, посилаючись на досвід Росії
  7. ↑ Новий суддя КСУ Олександр Петришин готував висновок про право Кучми балотуватися на третій строк
  8. ↑ Фундація DEJURE

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петришин_Олександр_Віталійович&oldid=48225009