Петрова Ольга Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ольга Миколаївна Петрова (10 лютого 1942(19420210), с. Червоногвардійське на Уралі) — український художник (живопис, графіка), кандидат мистецтвознавства, доктор філософських наук, член Національної спілки художників, Заслужений діяч мистецтв України, учасник вітчизняних та закордонних виставок, куратор виставок митців України за кордоном. Автор 4 монографій та 550 статей з історії та теорії образотворчого мистецтва.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 10 лютого 1942 року в селищі Червоногвардійське на Уралі. Мати — Зоя Олександрівна Рожанська — архітектор. Батько — Микола Іванович Петров — інженер, молодший лейтенант. Загинув у бою на острові Пушкарському (поблизу Хортиці) в 1943 році.

У 1950р. починає отримувати художнє виховання під впливом матері та викладача художньої студії Б. М. Піаніди. 1948 р. — перші відвідини вистави «Лускунчик» у Великому театрі Опери та балету (Москва)

1959 р. — закінчує київську середню школу (Київ).

1960 р. — працює копіювальницею, техніком-архітектором у Київпроекті. Входить до кола обдарованих молодих архітекторів: В. Гречини, В. Сусського, Т. Довженка, А. Суммара, Ю. Євреїнова. Знайомиться з В. Некрасовим, А. Мілецьким, Г. Кочуром. Бере приватні уроки малювання у Г. О. Хижняка та знайомиться з системою імпресіонізму.

1961-1965 рр. — навчання на факультеті графіки Українського поліграфічного інституту ім. І. Федорова (київське вечірнє відділення). Знайомиться з персоналіями авангардного мистецтва.

1962 р.– починає діяльність як ілюстратор в часописах Києва.

1963 р. — знайомство та величезне потрясіння від особистості Сергія Параджанова. Його влив на формування творчої поведінки, свобідної волі.

1966 р. — перша подорож до Грузії, Вірменії. Знайомство з Сіран Давидівною — матір'ю С. Параджанова. Захист дипломного проекту — ілюстрації до роману Сервантеса «Дон Кіхот».

1969 р. — початок роботи над ілюстраціями (туш, перо) до «Божественної комедії» Данте. Початок експонування графіки на художніх виставках Києва.

1971 р. — завершення роботи над дантівською серією (літографія) та публікація композицій у «Всесвіті». В ідеологічному відділі ЦК КП України ілюстрації кваліфіковано як сюрреалізм. Негласна заборона видавництвам надавати роботу ілюстраторці. Вимушений від'їзд з Києва, вилучення з художнього процесу України. Вступ до аспірантури Всесоюзного інституту історії мистецтв Міністерства культури СРСР (Москва). Праця над дисертаційним дослідженням «Данте Аліг'єрі в тлумаченні художників» («Божественна комедія» в образотворчому мистецтві XIV—XX ст."). Керівник — доктор мистецтвознавства А. Чегодаєв.

1974 р. — захист кандидатської дисертації, здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. Повернення на Україну. Створення декорацій для балету «Лускунчик» у Київському державному театрі опери та балету. Початок роботи в галузі художньої критики та історії мистецтва. Публікації у всесоюзних часописах «Искусство» , «Творчество», «Образотвоче мистецтво» та ін.

1975-1994 рр. — доцент кафедри режисури Київського державного інституту культури ім. О. Корнійчука.

1976 р. — вступ до Спілки художників СРСР. 1979 р. — початок роботи над циклом акварелей «Квіти України». Літографії до «Божественної комедії» Данте придбано Державним музеєм книги та книгодрукування.

1982 р. — виконання обов'язків ученого секретаря «Шекспірівської комісії» при АН УРСР. Участь у Шекспірівських наукових конференціях (Москва).

1982-1989 рр. — член Правління товариства «Україна — Індія».

1989 р. — народження Музи — П'єти. Відхід від графіки — початок експонування станкового живопису.

1993 р. — захист докторської дисертації «Функціонування етнохудожньої традиції в професійному образотворчому мистецтві», здобуття ступеню доктора філософії. Голова комісії з питань культури товариства «Україна-Ізраїль». Автор концепції, тексту каталога виставки «Нісайон» (єврейська тема в мистецтві України).

1994]]р. — присвоєно звання професора кафедри теорії та історії культури Київського державного інституту культури.

1994-1995 рр. — голова комісії «Культура та мистецтво» програми «Трансформація гуманітарної освіти в Україні». Член Наглядової ради Центру сучасного мистецтва (Дж. Сороса). Член правління Товариства «Україна — Ізраїль».

З 1995 р. — професор кафедри культурології та археології Національний університет «Києво-Могилянська академія».

1996 р. — член Вчених рад Інституту філософії Національної академії наук України та НаУКМА. Читання лекцій з теорії сучасного українського мистецтва в Національній художній академії в Софії (Болгарія).

1998 р. — присвоєно звання академіка Академії гуманітарних наук (Санкт-Петербург). Член Спеціалізованої Вченої Ради Національного університету ім. Тараса Шевченка. Розробка концепції та підготовка виставки «Ноїв Ковчег»(у проекті «Мистецтво України ХХ століття»).

1999 р. — участь у культурологічному проекті "Творчі заходи за програмою «Україна в Австрії»: автор концепції «літньої школи-семінару з проблем українсько-австрійських зв'язків у просторі культурологічних знань» (лекція «Стиль Сецесіон у контексті „філософії підсвідомого“). Головний експерт та організатор виставки „Золоте коло“: Найвищі досягнення сучасного українського мистецтва.

2000 р. — член Вченої ради НаУКМА. 2001 р. — член Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка. Розробка концепції виставки „Перехрестя“: До 10-ї річниці незалежності України (Відень, Австрія, куратор у співпраці з Т. Лі).

2004 р. — видання монографії Петрова О. М. „Мистецтвознавчі рефлексії: історія, теорія та критика образотворчого мистецтва 70-х р. XX — поч. XXІ ст.“. К. : Вид. дім „КМ Академія“, 2004.

2009 р. — видання монографії Петрова О. М. „Комедія“ Данте Аліг'єрі» мистецький коментар XІV — XX ст. — К.: Факт, 2009. (укр, англ.). За сприяння Італійського інституту культури в Україні, Товариство Данте Аліг'єрі в Києві.

2000-2014 р. — член Спеціалізованої Вченої ради Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського.

2013 р. — головний науковий співробітник Інститу проблем сучасного мистецтва АМУ.

2014 р.- член спеціалізованої Вченої ради Інститу проблем сучасного мистецтва АМУ.

Творче кредо: Мистецький ідеалізм: колір втілює Бога як світло. Фізичний аспект кольорів виявляє ідеальні сутності буття людства. Кольоропис — шлях до бачення «духовним зором».

Участь у виставках[ред. | ред. код]

1969 — початок експонування графіки на художніх виставках (Київ).

1975 — літографії до «Божественної комедії» Данте експонуються у Флоренції (Дні культури Києва у Флоренції).

1978 — участь у груповій виставці графіки (Київ).

1981 — участь у першій «Виставці-ярмарку» (живопис на склі) на Андріївському узвозі(Київ).

1985 — групова виставка графіки (Київ).

1990– учасник виставки «Українські художники про Індію». Участь у груповій виставці з французькими художниками (Лорг).

1991 — групова виставка українських митців у Японії (Отару).

1992 — виставка «Vita Nova».

1993 — виставка «Традиції Малевича. Живопис» (Музей історії Києва). Виставка «Нісайон» (єврейська тема в мистецтві України).

1994 — групова виставка «Арт-контрапункт» (програма «Музик фест'94») — автор концепції, плаката та учасник виставки (Державний музей українського образотворчого мистецтва. Київ)

1996 — колективні виставки: «Чорнобиль: десять років опісля» (Нью-Йорк, США), «Трієнале живопису. Софія'96» (Болгарія).

1997 — видатні художниці України" (Галерея «Лавра», Київ).

1999 — виставки: «Нитка Аріадни». Живопис. (Київ); «Шосте відчуття». Живопис (Геттінген, Німеччина).

2000 — «Українські митці». Живопис. (Муніципальна галерея «Чінка», Анкара, Туреччина).

2001 — «Перехрестя»: До 10-ї річниці незалежності України (Відень, Австрія).

2004 Мистецьке «Так» Помаранчевій революції. Спілка художників України, м. Київ, Україна

2004 Міжнародний пленер у Коктебелі «Виноград, виробництво, вино». «Український дім», м. Київ, Україна

2004 Українське мистецтво: Живопис, Скульптура, Інсталяція. «Центр мистецтв», м. Магдебург, Німеччина.

2006 Участь у Бієнналє «Маріна-2006». Живопис. «Морська галерея», м. Одеса, Україна

2007 «Земля обетованная»: Живопис. За сприяння Посольства Держави Ізраїль. Галерея «Фокстрот», м. Київ, Україна

2007 «Грамаріна — 2007». Живопис. «Морська галерея», м. Одеса, Україна.

2007 «Територія душі» Живопис. Галерея Пласт-арт м. Чернігів, Україна.

2010 «Розмова про Данте» Гафіка. Національний музей Т, Г. Шевченка, м. Київ, Україна

2011 «Територія душі» Живопис. Музей Сучасного мистецтва Пласт-арт., м. Чернігів, Україна

2014 «Територія душі» Живопис. Музей Сучасного мистецтва Пласт-арт., м. Чернігів, Україна

Персональні виставки[ред. | ред. код]

1990 Знак часу: Живопис. Спілка письменників України, м. Київ, Україна

1991 Монотипії. Арт-генез галерея]], м. Калькутта, Індія

1992 Живопис: За програмою «Зірка Давида»; «Пам'яті С. Параджанова»; «Алегорії». Спілка художників України]], м. Київ, Україна

1992 Зірка Давида: Живопис. Художній музей, м. Чернівці, Україна

1994 Бог є любов: Живопис. Мистецький центр Міністерства культури та мистецтв України]], м. Київ, Україна

1995 Маски: Живопис. Галерея "Бланк-Арт", м. Київ, Україна

1996 Я — клоун: Живопис. Інсталяція. Галерея "Ірена", м. Київ, Україна

1997 Рай: Живопис Національний художній музей України, м. Київ, Україна; Національний музей]], м. Львів, Україна; Художній музей]], м. Тернопіль, Україна

1998 Вишня для Олі: Живопис. Інсталяція. Галерея «Ірена», м. Київ, Україна

1998 Рай: Живопис. Посольство України в Австрії, м. Відень, Австрія

1999 Нитка Аріадни: Живопис. Галерея "L-art", м. Київ, Україна

1999 Шосте відчуття: Живопис. Центр "Muza", м. Геттінген, Німеччина

2000 Живопис О. Петрової. Книгарня "Мистецтво", м. Київ, Україна

2001 Іспанія без кориди. Галерея "Університет", м. Київ, Україна; Галерея «Пласт-Арт»]], м. Чернігів, Україна

2002 Діалоги. Національний унверситет "Києво-Могилянська академія", Галерея, м. Київ, Україна

2002 Збулося літо: Живопис. Ювілейна виставка. "Український Дім", м. Київ, Україна

2003 Сонячно: Живопис. Галерея «Ірена», м. Київ, Україна

2003 Іспанія твоя і моя: Живопис. Музей мистецтв ім. В. та Б. Ханенків, м. Київ, Україна

2004 Оаза: Живопис. Інсталяція. Державний музей літератури України, м. Київ, Україна

2004 Презентація книги «Мистецтвознавчі рефлексії» та художня виставка «Сорок градусів у затінку» (живопис). Видавничий дім «КМ Академія», Культурно-мистецький центр НаУКМА, м. Київ, Україна

2004 Жовто-блакитне: Живопис. Галерея «Кейхан», м. Осака, Японія. Культурно-мистецький центр «Муза», м. Осака, Японія

2005 Сестра самурая: Живопис. Музей мистецтв ім. В. та Б. Ханенків, м. Київ, Україна. Чернігівський обласний художній музей, м. Чернігів, Україна

2005 Метафізика кольору: Живопис. Галерея «Пласт-арт», м. Чернігів, Україна

2006 Його Величність — колір: Живопис. «Морська галерея», м. Одеса, Україна

2007 Схід — горизонталь: Живопис. Музей мистецтв ім. В. та Б. Ханенків, м. Київ, Україна

2007 Райський вертеп: Живопис. Галерея «Триптих», м. Київ, Україна

2008 Червоно-синьо-жовте: Живопис. Галерея «Боттега», м. Київ, Україна

2009 Французька провінція: Живопис. Музей мистецтв ім. В. та Б. Ханенків, м. Київ, Україна

2010 Французька Рів'єра: Живопис. Галерея «Коло-Заспа», м. Київ, Україна

2010 Живопис Ольги Петрової. Ресторан «Фабі», Музейна вулиця Гіза, м. Токіо, Японія

2010 Пейзаж України: Живопис. Культурно-мистецький центр «Муза», м. Осака, Японія

2011 Японія. Вчора та сьогодні: Живопис. Виставка — громадянська акція на підтримку постраждалих у Фукусіма. Галерея «Коло», м. Київ, Україна

2012 Інші береги: Живопис. Ювілейна виставка. Національний музей «Київська картинна галерея», м. Київ, Україна

2013 Тбілісі — любов моя. Живопис, графіка, есей. Галерея Триптих-арт. м. Київ, Україна

Відзнаки, стипендії і гранти[ред. | ред. код]

1995 Грант Дж.Сороса на видання персонального каталогу

1997 Грант Дж.Сороса на участь у Міжнародній виставці у Софії, Болгарія

2005 Заслужений працівник освіти України

2006 Заслужений діяч мистецтв України

Література[ред. | ред. код]