Петровський Данило Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петровський Данило Іванович
Петровський Данило Іванович.jpg
Народився 1893
Батурин, Батуринська волость, Конотопський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 8 квітня 1938(1938-04-08)
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Russia.svg Російська республіка
Flag of Ukraine.svg УНР
Flag of the Ukrainian State.svg Українська Держава
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1919-1929).svg Українська РСР
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність державний діяч
Посада Постійний представник Раднаркому УРСР при Раднаркомі СРСР.
Партія ВКП(б)

Данило Іванович Петровський (1893(1893), село Батурин Чернігівської губернії, тепер місто Бахмацького району Чернігівської області — розстріляний 8 квітня 1938) — український радянський державний та партійний діяч. Кандидат в члени ЦК КП(б)У (червень 1930 — січень 1932). Член ЦК КП(б)У (січень 1932 — січень 1937). Член ВУЦВК.

Життєпис[ред. | ред. код]

Служив у російській армії. Член РКП(б) з квітня 1917 року. Арештовувався за революційну діяльність у липні 1917 року.

У 1917–1918 роках — голова Конотопської надзвичайної комісії, голова Конотопського військово-революційного комітету.

У лютому — травні 1920 року — голова Чернігівського губернського виконавчого комітету.

У 1921–1924 роках — заступник голови Катеринославського губернського виконавчого комітету, заступник голови Одеського губернського виконавчого комітету.

У 1924–1929 роках — постійний представник РНК Української РСР при РНК СРСР.

У 1929 — серпні 1930 року — торговельний представник СРСР в Австрії.

У серпні 1930 — 9 лютого 1932 року — заступник голови Ради Народних Комісарів Української РСР.

9 лютого — 5 серпня 1932 року — голова Організаційного комітету Президії ЦВК Української РСР по Дніпропетровській області[1].

5 серпня — 11 жовтня 1932 року — голова виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради[2].

31 жовтня 1932 — після 1934 року — уповноважений Народного комісаріату важкої промисловості СРСР по Українській РСР.

По липень 1937 року — начальник Управління середнього машинобудування Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

11 липня 1937 року заарештований. 8 квітня 1938 року розстріляний.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]