Петрові батоги звичайні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петрові батоги, цикорій звичайний
Cichorium intybus06 002.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Цикорій (Cichorium)
Вид: Петрові батоги (цикорій звичайний)
Біноміальна назва
Cichorium intybus L.
L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cichorium intybus
EOL logo.svg EOL: 467862
IPNI: 194533-1
ITIS logo.svg ITIS: 36763
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 13427

Gatunek leczniczy darkgreen on 102 255 0 6C transparent.svg Петро́ві батоги́ звича́йні, Цико́рій звича́йний або Цико́рій ди́кий (лат. Cichorium intybus L.)

Багаторічна шорстка рослина висотою (15)40—80(120) см. Прикореневі листки виїмчасто-перистороздільні, стеблові — ланцетні. Всі квітки язичкові. Кошики 3—5 см у діаметрі, сидять здебільшого пучками в пазухах листків. Обгортка кошиків 2-рядна. Цвіте з червня до осені.

Росте на вигонах, схилах, уздовж доріг.

Кошики петрових батогів розкриваються о 5—6-й годині ранку, а о 10-й вже закриваються, їх використав для створення квіткового годинника видатний шведський ботанік Карл Лінней. Петрові батоги можуть бути й барометром: їхні кошики на дощ не розкриваються.

Шкірясті листки петрових батогів зібрані у прикореневій розетці. Довгий стрижневий корінь проникає в ґрунт на значну глибину — до ґрунтових вод.

Застосування[ред.ред. код]

Петрові батоги широко використовуються у народній медицині. Молоді листки їстівні, в них містяться вітамін C, каротин; салати з них особливо корисні для хворих на діабет (у рослині є інулін). Корені використовують для приготування сурогату кави. З цією метою у культурі вирощують Цикорій салатний (лат. С. endivia L.).

На пасовищах петрові батоги добре їдять тварини.

Цикорій — чудовий медонос, цвіте із липня до вересня, дає багато нектару і пилку. За сприятливих умов (достатня кількість вологи) медопродуктивність дикого цикорію може сягати до 100 кг/га. Мед приємний на смак, голубуватого кольору.[1]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 470. 


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.