Петров Едуард Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петров Едуард Георгійович
Народився 4 лютого 1938(1938-02-04)
Помер 20 лютого 2015(2015-02-20) (77 років)
Харків, Україна
Поховання Міське кладовище № 2 (Харків)
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma mater Харківський національний університет радіоелектроніки
Заклад Харківський національний університет радіоелектроніки
Посада Завідувач кафедри системотехніки (1976—2013)
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди
медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «Ветеран праці»
Нагрудний знак «Відмінник освіти України»

Петров Едуард Георгійович (нар. 04 лютого 1938 — пом. 20 лютого 2015) — доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри системотехніки (1976—2013) Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ), Відмінник освіти України.

Біографія[ред. | ред. код]

Фото пам'ятної плити Петрова Едуарда Георгійовича на колумбарії Другого міського кладовища Харкова.

Едуард Петров народився 04 лютого 1938 року[1].

У 1971 році захистив кандидатську дисертацію, а у 1984 році став доктором технічних наук за спеціальністю технічна кібернетика.

У період з 1976 р. по 2013 р. він був завідувачем кафедри системотехніки.

З 1985 р. по 1991 р. Едуард Петров — проректор з наукової роботи університету[1].

Упродовж 2001—2003 років він обіймав посаду декана факультету комп'ютерних наук[2].

Помер 20 лютого 2015 року. Після смерті його було кремовано і поховано на колумбарії Другого міського кладовища Харкова.

Наукова робота[ред. | ред. код]

Едуардом Петровим були розвинені:

  • теорія прийняття багатокритеріальних рішень;
  • створення формалізованих засобів системного аналізу процесу проектування складних інформаційних систем[2].

За час своєї трудової діяльності він підготував понад 40 кандидатів наук та був науковим консультантом 8 докторантів[1]..

Наукові та технічні досягнення[ред. | ред. код]

  • 1974 — технічний проект Харківської обласної мережі ОЦКК,
  • 1978 — створення баз даних паспортів житлових будинків лівобережної України,
  • 1988 — програмно-технічний комплекс «Планування капітальних і профілактичних ремонтів на інженерних мережах міста» Ленінград,
  • 1990 — технічний проект на проектування ІАС, як типової ланки загальнодержавної системи,
  • 1991 — розробка та створення ЛОМ міськвиконкому, Йошкар-Ола,
  • 1992 — розробка АРМ структурних підрозділів міськадміністрації, Йошкар-Ола,
  • 1993 — програмний комплекс «Документообіг»,
  • 1994 — проекти: «Монтаж і введення в експлуатацію локальної мережі і АРМ», «Розробка автоматизованого документообігу», Йошкар-Ола,
  • 1995 — розробка автоматизованого документообігу, Йошкар-Ола,
  • 1996 — пусковий програмно-технічний комплекс інформаційно-аналітичної системи «Міськвиконком», Йошкар-Ола, Марій Ел,
  • 1997 — створення Харківської регіональної інформаційно-аналітичної підсистеми з питань надзвичайних ситуацій,
  • 1998 — розробка та впровадження автоматизованої системи реєстрації, узгодження та контролю документообігу секретаріату облдержадміністрації,
  • 2000 — розробка концепції на програму інформатизації Харківської області,
  • 2001 — технічний проект на створення пускового комплексу Харківської регіональної підсистеми урядової та інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій,
  • 2001 — пусковий комплекс Харківської регіональної підсистеми урядової та інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій,
  • 2001 — проектування та монтаж локальних мереж у відділеннях та управліннях Держказначейств міст та районів Харківської області,
  • 2003 — додаткові дослідження принципів побудови та функціонування ДІІС забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження) по авіаційному транспорту,
  • 2006 — розробка організаційно-функціональної та інформаційної структури ДІІС, визначення її інформаційних ресурсів,
  • 2008 — розробка принципів і програмних засобів системи підтримки прийняття рішень в умовах невизначеності для технологічних і організаційних систем.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Едуард Петров автор близько 200 наукових праць: 19 монографій і навчальних посібників, 155 статей і доповідей і 5 винаходів і патентів[2][1].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]