Петров Йосип Опанасович
| Петров Йосип Опанасович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
15 листопада 1806[1] або 1807 Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер |
12 березня 1878 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Тихвінське кладовище[d] |
| Громадянство (підданство) |
.svg){kind=small} Російська імперія |
| Діяльність | оперний співак, співак |
| У шлюбі з | Воробйова Ганна Яківна[2][3] |
| |
Петров Йосип Опанасович (нар. 15 листопада 1807 — пом. 11 березня 1878) — український співак (бас), один з основоположників української та російської вокально-сценічної школи.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Навчався приватно в Єлисаветграді (нині Кропивницький), де 1826 року дебютував в опері-водевілі «Козак-віршувальник» К. Кавоса (трупа Д. Жураховського). Співав у трупі І. Штейна, що гастролювала на Півдні Російської імперії (теперішня Україна). З 1830 р. у Петербурзі брав уроки співу у К. Кавоса. Виступав на сценах петербурзьких Великого театру, театру-цирку (1850), Маріїнського театру (1860—1878). Перший виконавець партій Мельника, Лепорелло («Русалка», «Кам'яний гість» Даргомизького), Івана Грозного («Псковитянка» Римського-Корсакова), Варлаама («Борис Годунов» Мусоргського), а також написаних для нього партій Сусаніна і Руслана («Життя за царя» та «Руслан і Людмила» Глинки).
Однак слід відмітити і визначну роль іншого видатного українського співака того часу — С. С. Гулака — Артемовського в історії прем'єр опери М. Глинки «Руслан та Людмила»: якщо О. Петров дійсно був виконавцем партії Руслана на прем'єрі 27 листопада 1842 на сцені Великого театру в Петербурзі (Диригент: Карл Альбрехт), то вже на другий день Руслана співав С. С. Гулак — Артемовський і преса відмітила його сценічний успіх, голос і чудову акторську гру. Тож не дивно, що виконавцем на прем'єрі опери в Москві 1846 року став також С. С. Гулак — Артемовський (Диригент: Іван Йоганніс) Ці важливі факти лише за часів Незалежної України дослідили та ввели в науковий обіг українські історики музики, адже за часів СРСР значення постаті С. С. Гулака — Артемовського для М. Глинки, так само, як і українське походження Йосипа Петрова свідомо замовчувалось.
Був одним з найкращих виконавців ролі Виборного («Наталка Полтавка» Котляревського), українських народних пісень. Був у дружніх стосунках з Т. Г. Шевченком.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петров Йосип Опанасович |
- Петров Йосип Опанасович у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Лисенко І. Словник співаків України.
Література[ред. | ред. код]
- Осип Афанасійович Петров // Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.26-27
Посилання[ред. | ред. код]
- Петрів Йосип // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1356. — 1000 екз.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ К. Храневич Петров, Осип Афанасьевич // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — Санкт-Петербург: 1902. — Т. 13. — С. 688–691.
- ↑ Г. Риман Петров // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1015–1016.
- ↑ В. Воробьева // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 263.
